УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20534/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.3 (У1) суддя Тарасенко О.В.
Суддя - доповідач–Зубакова В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакова В.П.
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційними скаргами позивачки ОСОБА_1 та відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної в місті Кривому Розі ради на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконним рішення про відмову в перерахунку допомоги по догляду за дитиною і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної в місті Кривому Розі ради (наділі – УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної в м. Кривому Розі ради) про визнання незаконним рішення про відмову в перерахунку допомоги по догляду за дитиною і зобов`язання вчинити певні дії посилаючись на те, що з листопада 2007 р. вона перебуває у відпустці й отримує щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 43 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що є порушенням норм чинного законодавства та її конституційних прав.
Просила суд визнати протиправними дії щодо відмови відповідача у проведенні перерахунку та виплати боргу з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 05.11.2007 року по 01.10.2008 року протиправними; зорбов`язати відповідача провести перерахунок суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму у період з 05.11.2007 року по 01.10.2008 року в розмірі 5 400,97 грн. та сплатити цю суму; зобов`язати відповідача в подальшому, до кінця 2008 року проводити виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на сина – ОСОБА_4,, 2007 року народження, на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ст. 58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2009 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконним рішення про відмову в перерахунку допомоги по догляду за дитиною і зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради в перерахунку ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 2007 рік.
Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради зробити перерахунок розміру допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року, відповідно до ст. 43 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та виплатити заборгованість в сумі 808,25 грн., з 01.01.2008 року проводити виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального права в частині застосування ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», який стосується незастахованих осіб.
В апеляційній скарзі УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної в м. Кривому Розі ради ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, проводив позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на рік й в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», при цьому кошти на виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року в нього відсутні й оскільки законодавчо це питання не врегульовано, то він не є належним відповідачем по справі.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної в м. Кривому Розі ради підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у зв’язку з народженням сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває з 05.11.2007 року на обліку УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради та отримує щомісячно соціальну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа (працююча).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року та зобов’язуючи відповідача перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року в розмірі 808,25 грн. і проводити такі вилати з 01.01.2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за вказаний період здійснювалась виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в заниженому розмірі, ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць.
Однак, згідно з п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
При цьому, абз. 3 ч.2 ст. 56 вказаного Закону встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007р. й визначено, що її розмір дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційним п. 7 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим було поновлено дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в редакції від 18.01.2001 року.
Згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Однак, УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради, продовжуючи застосовувати приписи абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», нараховувало та виплачувало позивачу ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з листопада по грудень 2007 року у наступних розмірах, а саме: за листопад 2007 року – 121,64 грн., грудень 2007 року – 130,64 грн., що підтверджується довідкою № 2720 від 16.10.2008 року, виданою УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради (а.с. 5).
Приймаючи до уваги викладене, саме з 25.11.2007 року, тобто в межах річного строку звернення до суду з адміністративним позовом, та після 09.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України, по 31.12.2007 року - до кінця поточного року, дії відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», слід визнати протиправними.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині посилання на Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який не регулює правовідносини в сфері соціальних виплат застрахованим особам є безпідставними та спростовуються наступним.
Згідно статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Закон № 2240-III) суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд). За частиною 3 статті 9 вказаного закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Частиною 1 статті 19 Закону № 2240-III передбачено, що основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 42 Закону № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 Закону № 2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Правління Фонду ні в 2007, ні в 2008 , ні в 2009, ні в 2010 роках розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з 1 січня 2007 року, не здійснює виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальники (суб'єкти господарювання) не мають права здійснювати призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Фонду та відображати ці витрати в звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застр ахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який втратив чинність з 1 березня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно пункту 2 цього Порядку призначення і виплата цих догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. З 1 березня 2008 року питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57.
Відповідно до пунктів 23, 24, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у 2008 році за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Також, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, передбачено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років».
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, тому у 2008 році нарахування та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватися територіальними управліннями праці та соціального захисту населення на підставі статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зі змінами та доповненнями внесеними законами про державний бюджет 2008 р з врахуванням рішення Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року .
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем позивачу відповідно до діючого законодавства.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми виплати такої допомоги не є предметом розгляду цього спору.
Спростовуються й доводи апеляційної скарги УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради відносно того, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 32 від 16.01.2007 року, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Отже, УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради є належним відповідачем у справі.
Погоджується колегія суддів з доводами апеляційної скарги відповідача в частині невірного застосувавання судом першої інстанції норм процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України в чинній на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України в чинній на той час редакції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Отже, у публічно-правових спорах, що становлять предмет розгляду справ адміністративного судочинства, передбачений строк давності звернення до суду, яким обмежується звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до суду з даним позовом 25.11.2008 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (а.с. 2).
При розгляді справи відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду (а.с. 13-14), в той час, як позивачка поновити цей строк не просила. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув.
Оскільки, позивачка не ставила питання перед судом першої інстанції про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, то колегія суддів вважає, що у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 05.11.2007 року по 24.11.2007 року.
Крім того, визначаючи конкретний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й стягуючи з відповідача на користь позивача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 808,25 грн., суд першої інстанції допустив порушення правил застосування норм матеріального права, не врахувавши що у відповідності до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Нарахування позивачу такої допомоги є компетенцією Управління праці та соціального захисту населення і суд не може виконувати функції цього органу в частині нарахування конкретної суми такої допомоги.
З викладеного вбачається, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень протиправними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не розраховувати суму й зазначати її в резолютивній частині ухваленого судового рішення.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, стягнення конкретної суми, не нарахованої УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної в м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області, під час ухвалення судового рішення по даній справі неможливе.
Також, не може погодитись колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача з 01.01.2008 року проводити виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» з огляду на те, що відповідно до ст. 104 КАС України, яка діяла на час подання позовної заяви і розгляду справи, підлягають розгляду судом вже порушені права особи, а спори на майбутнє суд не вправі вирішувати і відповідно до положень ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, постанова суду в частині виплатити заборгованість в сумі 808,25 грн., з 01.01.2008 року проводити виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» підлягає скасуванню відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні цих позовних вимог, а частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради зробити перерахунок допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року, відповідно до ст. 43 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зміні в частині періоду задоволення цих позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради задовольнити частково.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2009 року в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 808,25 грн., з 01.01.2008 року проводити виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 808,25 грн., з 01.01.2008 року проводити виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» відмовити.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2009 року в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради зробити перерахунок допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05.11.2007 року по 01.01.2008 року, відповідно до ст. 43 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» змінити, виклавши абзац другий постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 2009 року в наступній редакції:
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради зробити перерахунок допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 25.11.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 43 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з урахування раніше проведених виплат.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: