Справа №  2-а-1930/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 травня 2011 року

Свердловській міський суд Луганської області в складі:

одноособово  судді      Александриної І.О.,

при секретарі с/з:         Радченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області  адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Петриченко Сергія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в обґрунтовування своїх вимог зазначивши, що постановою від 30 квітня 2011 року ВЕ1 №063334, відповідач визнав її винною у порушенні п.16.2 правил дорожнього руху та наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 493 гривні.

Вважає постанову від 30 квітня 2011 року ВЕ1 №063334 незаконною з наступних підстав. Відповідно до ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст.280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач вказує, що вищезазначені норми права не було додержано під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, у постанові від 30 квітня 2011 року ВЕ1 №063334 зазначено, що вона порушила п.16.2 правил дорожнього руху не надавши перевагу пішоходу. Але наведене ствердження, як вважає позивач, не відповідає дійсності.

Відповідно до п.16.2 ПДР, 16.2. на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Також позивач вказує, що притягаючи її до відповідальності, відповідач не врахував той факт, що фактично пішохід переходив проїзну частину перед її автомобілем, вже після того, як вона проїхала перехрестя приблизно за 30 м. від останнього. В той же час у відповідності до п. 16.2 ПДР на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Відповідно до п.4.16 ПДР пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Відповідач притягаючи її до відповідальності за ненадання переваги пішоходу не врахував вищенаведених обставин та норм чинного законодавства. Тобто, вона не повертала на дорогу по якій рухався пішохід а рухалася по останній й жодним чином не створювала перешкод пішоходу.

Таким чином позивач вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, що виключає можливість притягнення її до відповідальності.

Відповідно до ст. 283 КпАП України постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Вважає, що постанова від 30 квітня 2011 року ВЕ1 №063334 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Висновок відповідача щодо її провини у порушенні ПДР суперечить нормі процесуального права ст.251 КпАП України, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно неї не містить фактичних даних які б вказували на те, що вона порушила вимоги п.16.2 ПДР. Відповідач не звернув уваги на те, що у відповідності з вимогами, викладеними ст.ст.245,252,280,283 КпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.

Цих вимог закону останній, розглядаючи справу, не дотримав. Особа якій вона нібито не надала переваги, по-перше не мала такої, по-друге не була опитана хоча саме її права вона нібито порушила.

Так уважаючи, що її винність доведена, відповідач неповно з'ясував обставини справи, залишивши поза своєю увагою відсутність будь-яких доказів моєї вини, крім протоколу про адміністративне правопорушення і складеного ним же.

Між тим позивач вважає, що відповідно до вимог чинного КУпАП України наведені у протоколі відомості про те, що вона порушила п.16.2 ПДР, повинні були підтверджені відповідними, належними доказами. Приймаючи рішення про її винність у порушенні п.16.2 ПДР відповідач не взяв до уваги вимоги нормативних документів регламентуючих дії ДАІ при фіксуванні порушень ПДР.

Так, в розпорядженні МВС України № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» у п.1.6 вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-відеоматеріалів, показань свідків тощо).

А згідно з п. 1.7 розпорядження встановлено, що працівники ДАІ у ході документування порушень, правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, та маючими функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото-, кінозйомки, відеозапису, повинні до відповідного процесуального документу додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. При чому знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення і таке зображення автомобіля порушника.

В порушення вимог ст. 252 КпАП України під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач не досліджував докази взагалі незважаючи на її наполягання щодо дослідженню останніх. Тобто відповідач порушив процесуальний порядок встановлення обставин, які повинні бути підтверджені (саме під час розгляду справи про адміністративне правопорушення) відповідними дослідженими доказами.

У зв’язку з цим позивач просить суд скасувати постанову від 30 квітня 2011 року серії ВЕ1    №063334 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 КпАП України; закрити провадження по справі про вчинення нею адміністративного правопорушення.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Відповідач – інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко С.С. у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. У зв’язку з чим суд вважає неявку відповідача неповажною та відповідно до вимог ст.128 ч.4 КАС України суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі доказів.  

Третя особа – представник Управління Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ у Луганської області у судове засідання не з’явився, про причини неявки  суд не повідомив, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. У зв’язку з чим суд вважає неявку представника третьої особи неповажною та вважає розглянути справу за відсутністю представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.           

              Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідним звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю діяння.

На вимогу ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті… Пунктом 3  вищевказаної статті передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122.                                                                                                

Згідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративні правопорушення зазначається дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості. Протокол підписується особою яка його склала і особою яка притягається до адміністративної відповідальності при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.

Положенням ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Положенням ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У статті 251 КУпАП вказано, що доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 30 квітня 2011 року о 10 год. 25 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ИЖ 412», державний номер НОМЕР_1, на вулиці Тімірязева м. Свердловськ Луганської області, при повороті ліворуч на нерегульованому перехресті не надала перевагу пішоходу, який перетинав проїзну частину дороги.

За скоєний проступок інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко Сергій Сергійович склав у відношенні ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП (а.с.4) та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВЕ1 № 063334 від 30 квітня 2011 року, якою ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративний штраф в розмірі - 450 грн.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко С.С. склав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Дії ОСОБА_2 інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко С.С. правильно кваліфікував за ст. 122 ч. 2 КУпАП, але суд, враховуючи відповідно до ст. 33 КУпАП особу правопорушника, про яку відсутні відомості, що вона раніше притягалася до адміністративної відповідальності, її майновий стан, характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини, що негативних наслідків не трапилось, а також обставини, що пом’якшують відповідальність, як відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважає за можливе, застосувати положення  ст. 22 КУпАП, згідно якої,  при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежуватись усним зауваженням.          

            Відповідно до обставин, встановлених по справі, діями ОСОБА_2 фактично заподіяна вкрай незначна шкода суспільним відносинам, охоронюваним нормами права, що передбачають адміністративну відповідальність, але в останньої відсутні стійкі антигромадські установки, вчинене правопорушення є малозначним, з метою гарантії дотримання і захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина, суд вважає, що постанову інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко С.С. від 30 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 493 грн. 00 коп. необхідно скасувати, а ОСОБА_2  звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, провадження по справі закрити.                 

Керуючись ст.ст. 22, 33, 121 ч.1, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163, 167, 186, 254-255  КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Постанову інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Петриченко Сергія Сергійовича серії ВЕ1 № 063334 від 30 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 493 грн. 00 коп. – скасувати.

          Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого нею 30 квітня 2011 року адміністративного правопорушення та обмежитись щодо неї усним зауваженням.     

            Провадження по справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, закрити.

 Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                                                                              І.О. Александрина