Справа № 2-а-214/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27.01.2011 суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко І.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по щорічній разовій допомозі до 5 травня як учаснику бойових дій, -

В С Т А Н О В И В :   

         19 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати дії Відповідача щодо порядку нарахування та виплати позивачу у 2010 році разової грошової допомоги в меншому розмірі ніж передбачено ст..12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, стягнути з відповідача 3165,00 грн. недоплаченої суми разової грошової допомоги  за 2010 рік. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що він –ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АА№056742.  Щорічно до 5 травня учасника бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ.  Згідно з законами про державний бюджет України на відповідний рік та абзацу першої частини ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 27 квітня 2010 року № 2154-УІ, розмір мінімальної пенсії за віком визначається в таких розмірах: в 2010 році-709 грн. Таким чином, позивачу необхідно було здійснити виплату разової грошової допомоги у 2010 році в розмірі 3545,00 грн. (709,00х5). Але відповідач порушив вимоги чинного законодавства, здійснивши виплату у 2010 році - 380 грн.. Він звернувся до відповідача з заявою здійснити перерахунок пенсії, однак листом від 24.07.2010 року йому було відмовлено. У зв’язку з цим, він вимушений звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

         Ухвалою суду позивачу поновлений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.  

         Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.

         Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням  серії НОМЕР_1 виданого Жовтневим районним військовим комісаріатом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області і має право на пільги, встановлені Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ як учасник бойових дій.

         Виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві, як учаснику бойових дій  в 2010 році, згідно відповіді Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації  проводилась в квітні 2010 року в сумі 380 грн..

         Відповідно до ст..12, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ зі змінами та доповненнями,  позивач має право на отримання щорічних до 5 травня відповідного року в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

           Відповідно до приписів ст..12 Закону, щорічно до 5 травня ветеранам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається  Кабінетом Міністрів України  в межах бюджетних призначень встановлених Законом «Про державний бюджет України».

           На протязі 1995-2008 років до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту неодноразово вносилися зміни, неодноразово призупинялися, в тому числі Законом України «Про державний бюджет України»на 2007,2008 роки. У зв’язку із зупиненням дії цих статей Законами України «Про державний бюджет України»встановлювалися певні розміри щорічної разової допомоги  на відповідні роки.

          Проте, відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними   поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61,62,63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України»на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України  і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст..67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про державний бюджет України) від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в тому числі Положення пункту 20 розділу 2 Закону України (про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ).

         Тобто зміну до ст..12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 27 грудня 2007 року в частині визначення щорічної разової допомоги до 5-го травня Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом «Про державний бюджет України»визнано неконституційною.

         Отримання позивачем щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік у розмірі 380 грн., не заперечується.

         Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  України рішення про їх неконституційність.

          Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України заборонено при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, звужувати зміст та обсяги існуючих прав та свобод.

           Аналізуючи положення ст..70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», якою встановлено, що надається право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до Законодавства визначаються залежно від розмірі мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Суд приходить до висновку, що даним Законом Кабінету Міністрів України в 2010 році надано право встановлювати абсолютну суму соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. В той час, як щорічна разова допомога до 5-го травня, учасникам бойових дій відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»визначає, що розмір даної допомоги залежить від мінімальної пенсії за віком, а не від мінімальної заробітної плати. З чого суд робить висновок, що законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»не зупинялася дія ст..12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

          Відповідно, позивачеві потрібно було нарахувати та виплатити в 2010 році щорічну разову допомогу до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Тобто відповідач повинен  був керуватись Законом, згідно якого розмір вказаної допомоги визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

           У 2010 році прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність відповідно до ст..1 Закону України «про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»№ 1646 від 20.02.2009 року затверджений у наступному розмірі: з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року-723 грн., з 01.12.2010 року -734 грн.

            Таким чином, за 2010 рік позивачу потрібно було нарахувати та виплатити щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.

             До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 18.03.2009 року № 21 про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно зо Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою визначено розмір разової грошової допомоги до 5-го травня оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконним нормативним актом.

           З таких обставин суд вважає, що бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не призначення щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня позивачеві у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2010 рік  потрібно визнати протиправною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу позивачу щорічну разову допомогу до 5-го травня як учаснику бойових дій у розмірах, передбачених ст..12 , 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2010 рік в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.

         На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України », Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, ст. ст. 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по щорічній разовій допомозі до 5 травня як учаснику бойових дій –задовольнити частково.

         Визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо не призначення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2010 рік - протиправною.

         Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  щорічну разову грошову допомогу до 5 травня  як учаснику бойових дій у розмірах, передбачених ст..12,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»за 2010 рік в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми.

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного  суду через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

               Суддя                                                                                             І.Ю. Ткаченко