УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-21242/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.1 (Ш) суддя: Бардін О.С.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну cправу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ) про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, що йому, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.01.2006 року по 31.08.2009 року відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просив суд визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2009 роки в сумі 5517,00 грн.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, відсутність коштів для забезпечення таких виплат. Крім того, відповідач вважає, що судом безпідставно не враховано те, що правове регулювання виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, а також те, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, а суд не вирішивши питання про його поновлення, задовольнив позовні вимоги, які виходять за межі річного строку.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу підлягає частковому задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.9).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправності дій та бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивача у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на її користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року чинна й на 2009 рік.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, а з 01.01.2008 року здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.05.2008 року - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.10.2008 року по 01.09.2009 року – 49,80 грн. (а.с. 10-11), дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».
У зв’язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми доплат дітям війни не є предметом розгляду цього спору.
Необґрунтованими вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України в діючій на той час редакції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ст. 100 КАС України в діючій на той час редакції, передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 22.09.2009 року (а.с. 4), з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України, відносно його вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо відмови у виплаті йому щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язання його здійснити перерахунок та виплатити на його користь щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підвищення до пенсії в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 21.09.2008 року включно.
Пропущений строк звернення до суду позивач поновити не просив, а відповідач просив застосувати наслідки такого пропуску (а.с. 15-16).
Однак, суд першої інстанції не врахував вищенаведеного й не застосував положень ст.ст. 99, 100 КАС України, дійшовши хибного висновку про те, що позивач має право на задоволення позову в цій частині.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2008 року включно, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язання УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2008 року включно, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум - скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині постанова суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Постанова в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року в частині визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2008 року включно, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язання УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.09.2008 року включно, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум – скасувати та ухвалити в цій часині нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22.09.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язання УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 22.09.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя – доповідач В.П.Зубакова