УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-21282/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія № 10.3.2( ІІІ ) суддя – Затолочний В.С.
Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Зубакової В.П.,
суддів – Остапенко В.О., Неклеси В.І.,
розглянула в письмовому провадженні в м. Кривому Розі апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про визнання неправомірними дій посадових осіб, зобов`язання вчинити дії з перерахунку розміру пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (надалі по тексту – УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу) про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом війни 2 групи, має право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 8-ти мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В 2008 році позивач дізнався, що пенсія нараховувалась не вірно та просив відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Внаслідок бездіяльності відповідача утворилася заборгованість по пенсії, у зв’язку із цим позивач просив зробити перерахунок пенсії і повернути заборгованість, проте УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу відмовило в задоволенні його вимог.
Посилаючись на вищевикладене, просив визнати дії посадових осіб УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу щодо нарахування пенсії із застосування середньої заробітньої плати неправомірними; поновити право на отримання осоновної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року; визнати неправомірними дії відповідача та зобов`язати сплатити недоотримані гроші за основну та додаткову пенсію у сумі 38 526 грн. відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про визнання неправомірними дій посадових осіб, зобов`язання вчинити дії з перерахунку розміру пенсії задоволені частково.
Визнано неправомірними дії УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу щодо залишення без задоволення звернення позивача від 12.01.2009 року про перерахунок розміру пенсії.
Зобов`язано УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 основну пенсію згідно ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.11.2008 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком з 03.11.2008 року по 31.12.2008 року 498 грн., з 01.01.2009 року – 525 грн.
Зобов`язано УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров`ю ОСОБА_2 в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року у розмірі, виходячи з розхрахунку мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 03.11.2008 року по 31.12.2008 року – 498 грн., з 01.01.2009 року – 525 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що судом необгрунтовано не зобов`язано відповідача проводити подальше нарахування та виплату основної та додаткової пенсії згідно ст.ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови суду в частині часткового задоволення позовних вимог та відмову в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що розмір пенсій позивачеві розрахований на підставі діючого законодавства правильно, виплата пенсії здійснюється своєчасно та в повному обсязі, а висновок суду про те, що розмір пенсії позивачу необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є неправильним. Крім того, в постанові не визначено способу виконання рішення та не вказано, за рахунок яких джерел фінансування та бюджету відповідач повинен виплатити заборгованість по пенсії.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, в межах доводів позовної заяви та апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 18.11.1992 року Дніпропетровської обласною адміністрацією є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, а також інвалідом війни 2 групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
12.01.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу із заявою про перерахунок основої пенсії відповідно до ст.ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та 21.01.2009 року отримав відповідь в якій відповідач просить зазначити як саме змінилась нормативна база за якою необхідно провести перерахунок пенсії.
На момент звернення позивача з позовом до суду Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу не було задоволено заяву ОСОБА_2 та не призначено останньому пенсію відповідно до ст.ст. 50,54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 цього Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 того ж Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, однак помилково дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо перерахунку та виплати основної пенсії з 03.11.2008 року з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакція, яка діяла на момент звернення позивача з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу з вимогами про перерахунок основної пенсії 12.01.2009 року, відповідь на зазначену заяву відповідач надав 21.01.2009 року, і саме з цього часу підлягають задоволенню позовні вимоги про перерахунок основної пенсії.
Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з вимогами про оскарження дій відповідача щодо виплати додаткової пенсії, проведені відповідачем в 2008, 2009 роках – 11.03.2009 року, тобто з пропуском річного строку.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не наполягав на застосуванні річного строку для звернення позивачем до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, а тому суд прийшов вірного висновку про зобов`язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії з 01.01.2008 року.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанов Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, безпідставні, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Судом вірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині вимог щодо стягнення з УПФУ Центрально-Міського району м.Кривого Рогу основної та додаткової пенсії в конкретній грошовій сумі.
Відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд першої інстанції правильно визнав дії відповідачів незаконними та зобов’язав Управління Пенсійного фонду провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону.
Стягнення конкретної суми, не нарахованої Управлінням Пенсійного фонду, під час ухвалення судового рішення по даній справі неможливе.
Враховуючи, що пенсія носить довічний характер та може бути припинена або змінений її розмір тільки в разі зміни законодавства або статусу особи, яка отримує пенсію, обмеження судом перерахунку та виплати пенсії певною датою було б необґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду зміні в частині періоду стягнення основної пенсії та додаткової пенсії.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необхідність уточнення резолютивної частини постанови суду та приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки зазначаючи конкретний розмір мінімальної пенсії за віком для проведення перерахунку суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, не звернувши уваги на те, що ч.2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти замежі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, і в даному випадку є недоречним.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2009 року змінити.
Абзац третій та четвертий постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2009 року викласти в наступній редакції:
«Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_2 основну пенсію згідно ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 21.01.2009 року до зміни законодавства або статусу позивача.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію згідно ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року до зміни законодавства або статусу позивача».
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова