№2-а-973/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року                            Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Одемчук Є.В.

при секретарі  Шендера Є.В.

       Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк Папіжук Віктора Олександровича про скасування постанови серії АСІ №001779 по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2011 року,-

В С Т А Н О В И В :

       17 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк Папіжук Віктора Олександровича про скасування постанови серії АСІ №001779 по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2011 року.

         В судовому засіданні позивач не з»явився в зв’язку з тим, що перебуває на навчанні, надіслав до суду заяву, в якій просить позов задоволити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

        Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з’явилися, хоча про день слухання справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неявка відповідача, який є суб’єктом владних повноважень не перешкоджає розгляду справи та винесенню рішення на підставі наявних у справі доказів.

         Як вбачається з матеріалів справи 10 травня 2011 року, інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк Папіжук Віктором Олександровичем була винесена постанова серії АСІ №001779. В справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

В постанові інспектор зазначив, що 10 травня 2011 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.. К.Карого м. Луцьк та зупинився і поставив автомобіль на стоянку в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З наявністю підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не погоджується, заперечує факт порушення. Звертає увагу, що попереду був знак «Зупинку заборонено», але зона дії цього знаку починалася через 15-20 метрів від місця зупинки, коли він зупинився, підійшов інспектор ДАІ та попросив на перевірку документи. Перевіривши документи інспектор пояснив, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР і провів зупинку в забороненому місці, він заперечив, так як не скоював даного порушення. ОСОБА_1 вимагав, щоб інспектор ДАІ сфотографував місце розташування автомобіля так як в нього була фотокамера і він фотографував інші автомобілі, які стояли в зоні дії знака «Зупинку заборонено», але він відмовився це зробити. Тоді  попросив інспектора запросити свідків, але він пояснив, що в якості свідка запише свого напарника, вписати в якості свідка пасажира його автомобіля, він відмовився.

        Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.

        Так, при розгляді адміністративної справи згідно ст.280 КУпАП не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний позивач у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності. Крім того, не з’ясовано чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також не з’ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

      У постанові серії АСІ №001779 від 10 травня 2011 року не зазначено докази, на підставі яких винесено вказану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

     Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

      Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними –якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

     Незважаючи на вимоги КУпАП, представником відповідача не наведено жодних доказів на підтвердження викладених у постанові обставин.

     Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.

     Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

     З оскаржуваної постанови вбачається, що інспектор ДАІ зазначені вимоги закону не виконав. При винесенні постанови не врахував докази, які передбачені ст.251 КУпАП та обставин визначених у ст.280 КУпАП. У постанові зазначена лише фабула адміністративного проступку без посилання на докази. У ній не дано оцінку доказам, в порядку ст.252 КУпАП, тобто вона не має жодного мотивування.

    Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.01.2004 року прийнято узагальнення судової практики з розгляду адміністративних справ про деякі правопорушення на транспорті, де однією з причин повернення матеріалів було невиконання посадовими особами ДАІ вимог ст.256 КУпАП, зокрема неповнота даних щодо осіб які склали протокол,  відсутність в матеріалах доказів факту вчинення особою правопорушення, про те, чи не притягалася вона раніше до відповідальності, а також пояснення свідків події.  

           При таких обставинах позов підлягає до задоволення, а постанова підлягає скасуванню.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 283, 284, 288 КУпАП, п. 2 ч.1 ст. 18, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

                                                            П О С Т А Н О В И В :

        Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Волинській області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк Папіжук Віктора Олександровича про скасування постанови серії АСІ №001779 по справі про адміністративне правопорушення від 10.05.2011 року задовільнити.

    Постанову серія АСІ №001779 від 10 травня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцьк Папіжук Віктором Олександровичем визнати протиправною та скасувати.

        Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я:                                                                                         Є.В. Одемчук