Справа  №    2-а-2206/11    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27.05.2011   року                                                              Бериславський  районний суд  Херсонської області

у складі: головуючого судді       Миргород В.С.

при секретарі       Павлович Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Бериславського району Поводиш Артема Сергійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 19.04.2011 року інспектором ДАІ на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав зазначених у позовній заяві, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати вказану постанову.

Відповідач в судове засідання не з'явився і суд визнав за можливе розглянути справу без його участі відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді  загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчить постанова серії ВТ1 № 023495 від 19.04.2011 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП, за те, що він керуючи транспортним засобом здійснив стоянку на перехресті (а.с. 3).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача та саме відповідач зобов’язаний довести правомірність свого рішення.

Як встановлено в судовому засіданні стягнення накладено правомочним органом, в межах встановлених санкцією статті, строк давності встановлений ст. 38 КУпАП для застосування адміністративного стягнення не закінчився, а тому постанова є законною та обґрунтованою.

Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано обставин, які пом’якшуються відповідальність правопорушника та які дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.

ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративне правопорушення, але воно не потягло за собою негативного наслідку і на думку суду є малозначним, тому, суд вважає достатнім для виправлення правопорушника та запобігання вчинення правопорушень в майбутньому обмежитися усним зауваженням.

За цих обставин суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 86, 112, 158-163 КАС України, ст. ст. 13, 22, 34, 288 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнення накладене інспектором постановою серії ВТ1 № 023495 від 19.04.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., скасувати.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 22 КУпАП і звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Суддя                                                                                          В.  С.  Миргород