_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3032/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          01 березня 2011 року                                                            місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Непоради М.П.

при секретарі –         Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1620 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1620, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. Ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»від 05.10.2000 р. встановлено що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей. Військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Норми продовольчого забезпечення військовослужбовців передбачено  Постановою КМУ від 29 березня 2002 р. N 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту». В Постанови КМУ №426 від 29.03.02 р. перераховані категорії військовослужбовців, яким встановлено отримання продовольчих пайків і затверджені продовольчі норми.

Згідно, цієї Постанови також встановлено отримання пайкового постачання по нормі №1 яка є загальновійськовою. Крім того, Закон України від 17.02.2000 року припинив, але не відмінив дію ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

05.10.2000 р. вступили в дію зміни до закону України «Про Збройні сили України»ст.16 якого передбачає: «військовослужбовцям гарантується отримання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого забезпечення який затверджується КМУ.

В перехідних положеннях вказано, що даний закон вступає в дію з моменту публікації, окрім ст.16 яка вступає в дію з 2001 року.

В останньому пункті вказано: «Забезпечити перегляд і відміну міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно правових актів, які суперечать цьому Закону.

За період проходження служби позивач не отримав грошову компенсацію замість продовольчого пайка з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в розміри 68686 грн. 95 коп. за період з 11 березня 2000 року до 30 листопада 2010 року.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд визнати діяльність військової частин А1620, яка виразилась в несплаті компенсації за продовольчий пайок, неправомірною; зобов’язати військову частину А1620 провести виплату грошової компенсації замість продовольчого пайка з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в розміри 68 686 грн. 95 коп. за період з 11 березня 2000 року до 30 листопада 2010 року.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином. На адресу суду надійшли заперечення та заява з проханням розглядати справу за відсутності представника відповідача. Проти задоволення вимог позову відповідач заперечує, мотивуючи тим, що Законом України від 17.02.2000 року № 1459-111 та Законом України від 23.03.2000 року № 1577-111, з 11 березня 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання генералами, офіцерами, прапорщиками та військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом продовольчих пайків.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Збройних силах України, знаходився на продовольчому забезпеченні в військової частини А1620. За період з 11 березня 2000 року по 30 листопада 2010 року позивач не отримав грошову компенсацію замість продовольчого пайка з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів, в сумі 68 686 грн. 95 коп.

Продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил України гарантується ч.2 ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції Закону від 05.10.2000 року та ч.2 ст.9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Закон України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, на який посилається відповідач, призупиняє дії тільки ст.9 ч. 2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто не призупиняє дії, прийнятого пізніше, Закону України „Про Збройні Сили України", до ст. 16 якого ніякими іншими законами, по цей час, змін не внесено та дія не призупинялась.

Отже п. 1 розділу 5 „Прикінцевих положень" Закону України „Про Збройні Сили України", ст.16 вступає в дію з 01.01.2001року.

Відповідно, з урахуванням наведеного, а також виходячи зі змісту ч.5 ст.17 Конституції України та ст.2 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, виходячи з Постанови КМ України №316 від 12.03.1996 року та №426 від 29.03.2002року „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" та розрахунку компенсації, грошова компенсація замість продовольчого пайка складає - 68686 грн. 95 коп.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, а Закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на підставі Конституції України та повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.17 Конституції України, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України»військовослужбовцям гарантовано одержання за рахунок держави продовольчого та інших видів забезпечення.

Отже за змістом наведених норм законодавства позивач з 11 березня 2000 року і до 20 листопада 2010 року мав право на одержання за рахунок держави продовольчого забезпечення, а посилання Відповідача на призупинення Законом України №1459 від 17.02.2000 року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»дії ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, судом не приймається до уваги, оскільки зазначене право позивача крім ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»гарантовано й іншими законодавчими актами.

Водночас із цим, статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються та не можуть скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а відповідно до ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Аналогічну правову позицію з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців, висловив й Конституційний Суд України в Рішеннях від 6.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги; від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій; від 17.03.2004 року №7-рп/2004 у справі про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів; від 1.12.2004 року №20-рп/2004 у справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій. Відповідно до цих рішень правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлений не втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування, а особливістю професійних обов’язків у зв’язку з виконанням ними державних функцій, пов’язаних з ризиком для життя та здоров’я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Здійснення таких заходів має безумовний характер.

Згідно з наведеними рішеннями Конституційного Суду України, звуження змісту та обсягу соціальних гарантій військовослужбовців шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Не сплата грошової компенсації замість  продовольчого пайка порушує законне і гарантоване ст. 43 Конституції України –Основного Закону України, право позивача  на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Органи державної влади, відповідно ст.19 Конституції України, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно пункту 1.11 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 75 від 05.03.2001р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 3 від 04.01.2005р.), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001р. за №251/5442, грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене у меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Зокрема, пунктом 1.3. спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України від 27.09.1999 року №297/225 «Про додаткові заходи щодо погашення заборгованості з грошового забезпечення та інших соціальних виплат у Збройних Силах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 1999 року за №699/3992, заборгованість (компенсацію) з продовольчого забезпечення прирівняно до грошового забезпечення та інших соціальних виплат.

Таким чином, враховуючи також положення ч.5 ст.17 Конституції України, ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин" і ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України", суд вважає, що вимоги позивача про виплату грошової компенсації замість продовольчого пайка та грошової компенсації замість речового забезпечення такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17,22 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України»від 05.10.2000 р., постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996року та №426 від 29.03.2002року „Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань", постанови Кабінету Міністрів України №1135 від 22 липня 1998 року „Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час”, ст.ст. 3, 10, 11, 209, 215-218, 223 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до військової частини А1620 про стягнення грошової компенсації замість продовольчого - задовольнити.

Стягнути з військової частини А1620 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого пайка з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в розмірі 68 686 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 95 коп. за період з 11 березня 2000 року до 30 листопада 2010 року.

Визначити, що це судове рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошової компенсації замість продовольчого пайка з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів в розмірі 68 686 грн. 95 коп. за період з 11 березня 2000 року до 30 листопада 2010 року, підлягає виконанню шляхом стягнення цих коштів з рахунку військової частини А1620, відкритого за загальним фондом державного бюджету за кодом програмної класифікації видатків 2101020 «Утримання особового складу»за рахунок видатків за кодом економічної класифікації видатків 1112 «Грошове утримання військовослужбовців».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :                                                                      Непорада М.  П.