_____________________________________________________________________________
Справа№1512/2-1862/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року місто Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді Непоради М. П.
при секретарі – Матвійчук О.С., Пилипенко Н.Ю., Єрьоменко Л.В., Яіцької А.І.,
за участю позивача ОСОБА_2,
представника третьої особи Шендриченко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»про визнання договору міни дійсним, визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до відповідача із позовом, яким просить визнати дійсним договір міни, що відбувся 22.01.2004 року, в результаті якого відбувся обмін автомобілями BMW 318, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, на автомобіль BMW 316, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль BMW 318, державний номер НОМЕР_1.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про місце, час, та дату проведення судового засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Представник третьої особи - Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених в уточненнях від 07.07.2010 року.
Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди представника позивача на підставі ст.224 ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.
Заслухавши думку, доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову виходячи з наступного:
22 січня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як власниками було досягнено згоди щодо міни належних їм на праві власності автотранспортних засобів BMW 318, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, на автомобіль BMW 316, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Сторони досягли всіх істотних умов договору, і між сторонами угоди відбувся обмін автомобілями, технічними паспортами, ключами.
ОСОБА_3 підписала довіреність № 197 від 22.01.2004 року, якою вона уповноважила ОСОБА_2 керувати та розпоряджатись легковим автомобілем BMW 318, державний номер НОМЕР_1, в свою чергу ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 довіреність № 196 від 22.01.2004, якою він уповноважив її сина –ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7 керувати та розпоряджатись автомобілем, BMW 316, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Окрім того, ОСОБА_2 була здійснена доплата ОСОБА_3 за автомобіль BMW 318, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 6500 доларів США, про що свідчить розписка яка надана ОСОБА_3 від 22.01.2004 року.
Договір міни між сторонами не був належним чином оформлений.
ОСОБА_2 неодноразово звертався до ОСОБА_3 із вимогою про необхідність відповідного посвчідчення укладеного між сторонами договору міни, але остання під різними предлогами ухиляється від посвідчення угоди.
В свою чергу Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки спірний автомобіль - BMW 318, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 знаходиться у заставі згідно договору застави, укладеного між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 на виконання кредитної угоди № 05/09/2003/840-К/222 від 10.09.2003, який посвідчений 11.09.2003 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого у реєстрі за № 5060.
Встановивши дійсні виниклі правовідносини між сторонам, суд звертається до положень діючого законодавства, яким ці правовідносини врегульовані.
Відповідно до ст. 715 ЦК України за договором міни кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який передається в обмін, і покупцем товару, який одержується взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’ язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту наведеної норми Закону, суд приходить до обгрунтованого висновку що договор міни є взаємним, консенсуальним та оплатним.
Відповідно до ст. 208 ЦК України визначені правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема правочини, які вчинені між фізичними особами, які перевищують у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів.
Відповідно до ч. 1. ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків,встановлених законом.
Відповідно до ч. 2. ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена недійсність у разі недодержання вимоги, щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом із тим, суд не знаходить обгрунтованою позицію третьої особи, щодо неможливості задоволення позовних вимог виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про заставу» встановлено, що цим Законом визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.
Цим Законом врегульовані правовідносини між сторонами договору застави –заставодателем та заставоутримувачем, але відносини між сторонами договору застави та третіми особами цим договором не врегульовані.
Як встановлено матеріалами справи, між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 був укладений договір застави автомобіля BMW 318, державний номер НОМЕР_1, який посвідчений 11.09.2003 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого у реєстрі за № 5060.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу»реєстрація застави не пов’язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
Тобто, законодавець не ставить в обов’язок заставоутримувача реєструвати угоду застави у відповідному Державному реєстрі.
З 01.01.2004 року набув чинності Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
У відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Матеріалами справи встановлено, що на момент вчинення договору міни, обтяження, що виникло під час укладення між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_3 договору застави автомобіля BMW 318, державний номер НОМЕР_1 не було зареєстровано у відповідному реєстрі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 8, 10, 15, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224 -226, 294 ЦПК України, ст. ст. 15,16, 208, 218, 388, 715 ЦК України, ст. ст. 2, 16 Закону України «Про заставу», ст. ст. 1, 10, 11, 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 –задовольнити.
Визнати дійсним договір міни, що відбувся 22 січня 2004 року, в результаті якого відбувся обмін автомобіля BMW 318, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, на автомобіль BMW 316, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль BMW 318, державний номер НОМЕР_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, а саме рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя : Непорада М. П.