Справа № 2- 390                                                                                                                                 

                                                                                                                                      2011 р.                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

19 травня  2011 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

                          головуючого  - судді                      Зайцева Л.М.,

при секретарі                                     Кустової О.О.,          

за участі позивача                      ОСОБА_1,

представника позивача               ОСОБА_2,

третіх осіб на боці позивача       ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача                                 ОСОБА_5,

законного представника третьої

особи на боці відповідача           ОСОБА_6,

представника  органу опіки та піклування  Циганкової Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Старобільської міської ради  про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5,  Старобільської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, у якому просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 50 м2 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1; зобов’язати Старобільську міську раду виконати дії по приватизації вказаної земельної ділянки за вказаною адресою та видати йому державний акт на землю; зобов’язати ОСОБА_5 не чинити йому перешкод у виготовленні технічної документації на земельну ділянку та  приватизації вказаної земельної ділянки.

В уточнюючому позові позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 447 м2 , розташовану за вказаною адресою.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Старобільської міської ради від 27.11.1997 року №504/139 йому передали в приватну власність земельну ділянку за вказаною адресою, однак державний акт на землю йому не видавався. Відповідачу належить квартира № 1 в цьому ж будинку, але земля йому не надавалась.  Відповідач не надає згоду на приватизацію землі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі і підтвердив доводи, викладені в позові.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.

Треті осіби на боці позивача без самостійних вимог  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечують проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що його сім’я теж живе у будинку і він теж має право на землю.

Законний представник третьої особи –малолітнього ОСОБА_9, на боці відповідача- його мати  ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що дитині ніде гратись і проводити вільний час.

Представник органу опіки і піклування Старобільської районної державної адміністрації в інтересах дитини –Циганкова Т.Л. в в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що будуть порушені права дитини.

Вислухавши пояснення  сторін, допитавши свідків,  дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим і таким, що підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав:

Свідок ОСОБА_10  пояснив в судовому засіданні, що він з 1968 року жив в бараках і поруч була квартира ОСОБА_4, яка була недобудована.  ОСОБА_4 дали цю квартиру з умовою, що він сам добудує квартиру. Раніш двору там не було, а потім зогородили двір. Землі там раніш не було ні в кого.

Свідок ОСОБА_11 пояснив в судовому засіданні, що він працював в геологорозвідувальній експедиції (ГРЕ) з 1985 року і будинок, в якому живе ОСОБА_4, належав ГРЕ. В будинку спочатку жила одна сім’я, а потім будинок розділили і одну частину залишили для приїжджих, а другу частину віддали сім’ї ОСОБА_4. ОСОБА_4 за свої кошти добудовував квартиру і усі господарські будівлі.

Пояснення свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11  у суду сумніву не викликають, тому що вони не протиречать іншим доказам по справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, треті особи на боці позивача без самостійних вимог  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками  квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 10.09.1993 року. (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_5 і його малолітній син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 є співвласниками  квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.06.2006 року. (а.с.45-46).

Відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України громадяни  набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в пежах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права власності на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У зв’язку з чим до повноважень суду не належить вирішення питань про надання права власності на землю, а тому в задоволенні позову в частині визнання права власності в частині визнати за позивачем права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 447 м2 , розташовану за  адресою: АДРЕСА_1  слід відмовити.

Що стосується інших позовних вимог, суд приходить до наступних висновків:

Позивач на підставі 116 ЗК України має право на земельну ділянку за вказаною в позові адресою відповідно до вимог ст. 118 ЗК України шляхом приватизації і в межах норм площі, встановлених ст.121 ЗК України.

Рішенням виконавчого комітету Старобільської міської ради від 27.11.1997 року №504/139 ОСОБА_1 передали в приватну власність земельну ділянку площею 0,06 га і 0,01 га за вказаною адресою, що підтверджується копією вказаного рішення. (а.с.8).

Однак державний акт на землю позивачу  до теперішнього часу не видавався.

З акту комісії Старобільської міської ради від 21.12.2010 року вбачається, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 виник спір про землю при приватизації  і комісія вважає, що сім’я ОСОБА_1 має пріоритетне право на максимальну територію земельної ділянки, оскільки є фактичним користувачем з 10.09.1993 року. (а.с.11).  При цьому комісія згідно до плану-схеми пропонує виділіти сім’ї ОСОБА_1 усю територію двору будинку, а частину території біля в’їзду у двір залишити у загальному користуванні (а.с.12).

Суд вважає, що при такому вирішенні спору будуть порушені права  сім’ї ОСОБА_5 на приватизацію землі.

Разом з тим, як позивач ОСОБА_1 і члени його сім’ї, так і відповідач ОСОБА_5 і його малолітній син відповідно до ст.24 Конституції України і ст.ст.116, 118-121 ЗК України мають рівні права на землю і приватизацію землі, а тому Старобільська міська рада повинна виконати дії по приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до діючого законодавства.

Також суд вважає, що відповідач ОСОБА_5 зобов’язаний не чинити ОСОБА_1  перешкод у виготовленні технічної документації на земельну ділянку та  приватизації  земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до діючого законодавства.

На підставі ст.ст. 116, 118-121, 158 Земельного кодексу України,  керуючись     ст.ст. 10-11,   209-210, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Старобільської міської ради  про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Зобов’язати Старобільську міську раду виконати дії по приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до діючого законодавства.

Зобов’язати ОСОБА_5  не чинити ОСОБА_1  перешкод у виготовленні технічної документації на земельну ділянку та  приватизації  земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Старобільської міської ради  про визнання права власності в частині визнати за ним право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 447 м2 , розташовану за  адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                              Л.М.Зайцев