Справа №2-а/2312/3312/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2011 р. Суддя Маньківського районного суду Черкаської області Маренюк В.Л., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної додаткової пенсії, грошової допомоги та доплати до пенсії відповідно до норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок розміру призначеної додаткової пенсії, грошової допомоги та доплати до пенсії відповідно до норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 10.08.2004 року є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це підтверджується доданими до заяви посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідкою МСЕК, іншими документами по справі. Листом відповідача - управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі його повідомлено, що нарахування та виплата пенсії проводиться в розмірах, визначених постановою КМУ від 28.05.2008р. № 530. Тобто, своїм листом відповідач офіційно повідомив про те, що розмір нарахування та виплати пенсії здійснюється з порушенням його прав не у відповідності до вимог спеціального Закону. Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796 визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, якою зокрема встановлено: „В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком". Такі положення були введені Законом України від 17 червня 1993 року N 3285-ХІІ Про внесення змін до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також, відповідно до ст. 50 Закону №796 встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, розмір його основної та додаткової пенсії має бути обчислено у відповідності до вказаних норм Закону №796. Відповідний перерахунок пенсії, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону №796, яка є відсильною нормою з посиланням на ст. 28 та ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. З огляду на викладене, випливає висновок щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону №796, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року N966-XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-ІП, виключно законами визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно із Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 № 1646-УІ та ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІУ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, та відповідно мінімальний розмір пенсії за віком складає: - з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн. Згідно із ст. 21 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-УІ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, та відповідно мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2011 року складає 750 грн. Відповідно, саме з цього розміру має визначатись нарахування та виплата йому. Відповідно до ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до деяких законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України не одноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено в рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005р. по справі 1-12/2005, та №19-рп/2009р. від 08.09.2009р.), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Представником відповідача подано заперечення проти позову.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Позивач, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, з 10.08.2004 року є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Це підтверджується доданими до заяви посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідкою МСЕК, іншими документами по справі. Листом відповідача - управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі його повідомлено, що нарахування та виплата пенсії проводиться в розмірах, визначених постановою КМУ від 28.05.2008р. № 530. Тобто, своїм листом відповідач офіційно повідомив про те, що розмір нарахування та виплати пенсії здійснюється з порушенням його прав не у відповідності до вимог спеціального Закону. Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796 визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, якою зокрема встановлено: „В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком". Такі положення були введені Законом України від 17 червня 1993 року N 3285-ХІІ Про внесення змін до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також, відповідно до ст. 50 Закону №796 встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, розмір його основної та додаткової пенсії має бути обчислено у відповідності до вказаних норм Закону №796. Відповідний перерахунок пенсії, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону №796, яка є відсильною нормою з посиланням на ст. 28 та ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої була нарахована пенсія, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Не може братись до уваги посилання на ч. 5 ст. 54 вищезгаданого Закону, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, встановлених цим же Законом. Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. ст. 39, 50, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону №796, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року N966-XIV, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-ІП, виключно законами визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком. Згідно із Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 № 1646-УІ та ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІУ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, та відповідно мінімальний розмір пенсії за віком складає: - з 01.01.2010 року - 695 грн., з 01.04.2010 року - 706 грн., з 01.07.2010 року - 709 грн., з 01.10.2010 року - 723 грн. Згідно із ст. 21 Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року N 2857-УІ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, та відповідно мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2011 року складає 750 грн. Відповідно, саме з цього розміру має визначатись нарахування та виплата йому. Відповідно до ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до деяких законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідач не нараховує основної та додаткової пенсії у вказаному розмірі, не приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, з часу прийняття якого у позивача відновилось право. Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та «Про Державний бюджет на 2010 рік»дії норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не зупинялись, зміни до вказаних норм не вносились, тому позов позивача підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 22, 46, 68, 152 Конституції України, ст.ст. 17, 18, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 39, 49, 50, 51, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 28.02.1991 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до норм ст. ст. 39, 50, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 16.11.2010 року по 16.05.2011 року державної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки з врахуванням підвищень мінімального розміру пенсій, які відбулися в даному періоді, при цьому врахувати виплати, які проведені за вказаний період.
Від сплати судового збору сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її отримання сторонами, однак в силу ст. 256 КАС України підлягає до негайного виконання.
Суддя В.Л. Маренюк