№ 0827/2-а-4989/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня  2011 року                                                                                               м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, який діє як адміністративний суд, у складі судді Гончар М.С.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління  пенсійного  фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (надалі УПФУ у Шевченківському районі  м. Запоріжжя)   про  визнання неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України  щодо перерахунку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня  2011 р. позивач  поштою (конверт а.с.15) звернувся  до суду з  позовом  до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя і просив визнати протиправною відмову відповідача щодо проводення йому перерахунку пенсії з врахуванням для обчислення пенсії, визначеного у встановленому порядку, показника середньої заробітної плати працівників за 2009 рік, тобто за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії; зобовязати відповідача здійснити перерахунок по зарплаті та виплатити йому пенсію за заявою від 14.05.2010 року із застосуванням показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу по Україні за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн., з 01.05.2009 року, з урахуванням показника річної інфляції за минулі 2009 та 2010 роки, 20 відсоткового підвищення середньої заробітної плати, 30-відсоткового підвищення державної соціальної допомоги «дітям війни»та виплатити йому недоплачену різницю з урахуванням вже проведених виплат; зобовязати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 1000,0 грн. за приниження людської гідності та страждань, завданих протиправними діями, що призвели до незаконного зменшення його пенсії та набуття ним стійкого комплексу меншовартості; за те, що відповідач своїми протиправними діями змушує його працювати на низкооплачуваній роботі, аби прогодуватися та вижити, замість того, щоб відпочивати на чесно заробленій пенсії; зобовязати відповідача перераховувати йому підвищення пенсії за понаднормовий стаж при кожному збільшенні мінімальної пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України 1058, а також індексувати пенсію згідно із ч. 1 ст. 42 Закону 1058; зобовязати відповідача перераховувати та виплачувати йому державну соціальну допомогу в повному 30-відсотковому обсязі, при кожному збільшенні мінімальної пенсії, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.1.2004 року № 2195-ІУ.

06.04.2011 року зазначений позов передано у провадження судді Гончар М.С., ухвалою суду від 08.04.2011 року року  у  справі відкрито скорочене провадження  в  частині позовних вимог  позивача в  межах  шестимісячного  строку звернення до суду, в  іншій частині - позов залишено без розгляду (а.с. 16).

Копію ухвали із копію позову та додатків до нього надіслано відповідачу.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов (а.с.18), в яких Управління просило відмовити у задоволенні позову повністю, застосувати строк позовної давності.

Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи,  суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню в зв’язку із наступним.

Щодо підвищення, як «дитині війни».  

Встановлено, що позивач з огляду на положення ст.1 Закону №2195-IV підпадає під категорію осіб «діти війни», оскільки є громадянином України та станом на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи позивачеві у 2007 році пенсія виплачувалася без відповідного підвищення, а з 01.01.2008 року виплачувалася надбавка у розмірі, що не відповідала розміру надбавки, передбаченому ст.6 Закону №2195-IV (а.с.8).

Щодо вимог позивача стосовно виплат за 2010, 2011 роки суд виходить з наступного.

Стаття 6 Закону №2195-IV надає право дітям війни на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії ст.6 Закону №2195-IV були визнані неконституційними та, відповідно, відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»текст ст.6 Закону №2195-IV був викладений в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення в новій редакції положень ст.6 №2195-IV, отже, знову відновлено дію попередньої редакції статті.

Згідно ст.95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються будь які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Зміст ст.6 Закону №2195-IV більше іншими законам не коригувався та її дія на 2009, 2010, 2011 роки законами України не була зупинена.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Більш того, згідно ст. 3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

Щодо застосування показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу по Україні за 2009 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком (а.с.11), однак продовжував працювати (а.с.9-10).

Відповідно до ст. 42 ч. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію ст. 42 ч. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»зупинено на 2007 рік, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. зміни до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визнано неконституційними.

Встановлено, що згідно з особистою заявою позивача від 02.12.2009 року про перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу та заробітку і наданими документами, які підтверджують період роботи заявника після первинного призначення пенсії, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача у зв’язку із збільшенням страхового стажу, при перерахунку застосований показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (а.с.6-7).   

Крім того, частиною 1 підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», передбачено, що в разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 частини 1 статті 30 Закону.

Оскільки пенсія позивачу перерахована на підставі його заяви від 14.05.2010 року з 01.05.2010 року, то повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

Встановлено, що перерахунок пенсії позивачеві з урахуванням придбаного після її призначення страхового стажу відповідачем вже проведено на підставі заяви позивача від 14.05.2010 року з 01.05.2010 року (а.с.6-7, 18).

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача виплачувати позивачеві пенсію в подальшому з врахуванням перерахунку пенсії, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки, необхідною умовою для судового захисту права особи є наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

В силу ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо проведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, з 01.10.2010 року (оскільки позов поданий позивачем до суду у другій  половині  березня - місяця), протиправними; зобов‘язати УПФУ  в  Шевченківському районі  м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної  плати  працівників  у  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, починаючи з 01.10.2010 року (оскільки позов поданий позивачем до суду у другій  половині  березня - місяця), з урахуванням різниці яка була виплачена, в решті позовних вимог відмовити за їх необгрунтованістю.

Щодо моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги.

Позивач не довів у своєму позові та додатках до нього, що йому саме неправомірними діями відповідача заявдано будь-яку моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 1000,0 грн.

Крім цього, моральна шкода пілягає стягненню лише у випадках, визначених законом.

Випадки, коли відшкодовується моральна шкода, завдана органом державної влади, визначені також ст. 1167 ЦК України.

Випадок, про який йде мова по цій справі, не належить до такових.

Звідси, суд вважає за необхідне у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації цієї моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2  ст. 11 КАС України суд  може вийти за  межі  позовних вимог в  разі,якщо це необхідно  для повного захисту прав, свобод та  інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони  просять.

П. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України передбачено, що у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,183-2, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року за період з  30 вересня  2010 року по  27 квітня  2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі надбавки згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11.2004 року і статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року за період з  30 вересня  2010 року до змін в  законодавстві  або зміни соціального статусу особи, та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний  період.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському  районі м. Запоріжжя щодо проведення ОСОБА_1 з 01 жовтня  2010 року перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, протиправними.

Зобов‘язати УПФУ  в  Шевченківському районі  м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної  плати  працівників  у  середньому  на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, починаючи з 01 жовтня  2010 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена.

В решті позовних вимог –відмовити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя  виконати дану постанову негайно.        

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       М.С. Гончар