К о п і я

Справа №2-а-917/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29.03.2011р.  Примрський районний суд Запорізької області

   у складі: головуючого - судді Картофлицького Г.В.

                                при секретарі  Назарової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Приморську справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до інспектора роти №2 ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території Василівського району УДАЇ УМВС України в Запорізькій області  Лукаш Сергія Олександровича про поновлення строку та  скасування постанови,

                                                                  В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 оскаржує постанову інспектора роти №2 ДПС ДАІ м.Василівка Запорізькій області  Лукаш С.О. від 20.01.11р. про накладення на нього штрафу в розмірі 51 грн. за  ч.1 ст. 127 КпАП України вказуючи на відсутність у його діях складу правоворушення. Просить поновити йому строк оскарження постанови, постанову скасувати, провадження по справі закрити.

    В судовому засіданні  позивач  ОСОБА_1 та його представник Єременко Р.С. підтримали  позовні вимоги та пояснили, що  20.01.11р. позивач  керуючи автомобілем  ВАЗ 21013 д/н НОМЕР_1    в м.Василівка був зупинений співробітниками  ДАІ. Вони пояснили, що причиною зупинки є перевірка документів. Впевнившись, що з документами все гаразд, відповідач повідомив, що на автомобілі не працює лівий поворот. Продемонструвавши інспектору справність повороту, останній повідомив, що позивач вийшовши з автомобіля перейшов проїжджу частину поза пішохідним переходом, про що склав протокол. На  пояснення позивача, що він взагалі не переходив проїжджу частину та вимогу надати докази і протокол, відповідач відмовив та пояснив, що правопорушення він зафіксував візуально. Так як постанову позивач отримав  22.03.11р. до суду звернувся лише 23.03.11р., через що ним було пропущено строк оскарження.   

     Відповідач  в судове засідання  не з»явився.

     Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.  

     Позивач наполягав на тому, що складену вілносно нього постанову від 20.01.11р., він отримав лише  22.03.11р., після чого 23.03.11р. звернувся до суду. Іншого не встановлено, оскільки на постанові немає відмітки про вручення її копії ОСОБА_1 Тому суд цього суд вважає, що строк пропущено з поважних причин і його слід поновити.

      З оскаржуваної постанови видно, що ОСОБА_1 оштрафовано на 51 грн. за  ч.1 ст. 127  КпАП України за те, що він 20.01.2011р. о 15.00год., на 341 км. а/д Харків-Сімферополь  порушив обов’язки пішохода, перейшов проїжджу частину дороги поза пішохідним переходом при наявності встановленого огородження.

      Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

     Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів правомірності складання  постанови, оскільки не надано доказів того,  на якій вулиці розташовний пішохідний перехід, докази його наявності та  обставини при яких позивач здійснював перехід проїжджої частини.   

      Згідно ст.247 п.1 КпАП України провадження в справі про адміністративне правовопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного порушення.

     Керуючись ст.ст.99,100, 159, 161, 163, 167 КАС України, ст.293 КпАП України,

                                                      П О С Т А Н О В И В:

     Поновити ОСОБА_1  строк для звернення до суду.

     Скасувати постанову інспектора роти №2 ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території Василівського району УДАЇ УМВС України в Запорізькій області Лукаш Сергія Олександровича  від 20.01.2011р. про накладення штрафу в розмірі 51 грн. за ч.1 ст. 127  КпАП України на ОСОБА_1.

     Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за  ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

     Постанова оскарженню не підлягає.

                                   Суддя                                                            Г.В.Картофлицький