Справа №2-а-35\08р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2008 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Зайченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється евакуйованим із зони відчуження у 1986 році 2 категорії, і має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат на момент виплати. В 2006-2007 р., він одержав значно нижчі виплати ніж передбачено ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. А тому просить стягнути з відповідача недоплачені суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2006 - 2007 роки в розмірі 2100 грн.
Позивач в судове засідання не з”явився , надіслав заяву в якій просить справу слухати в його відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач являється евакуйованим із зони відчуження в 1986 році. Відповідно до вимог ст..48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА виплатило позивачу в 2006 р. та 2007 роках допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому Постановою КМ У від 12.07.2005 року №562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - по 100 грн.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ст..48 ч.4 п.6 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження в 1986 році виплачується в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( частина 7 ст.48 Закону).
Відповідно до ст..89 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2004 року у розмірі 205 грн. на місяць, а з 1 вересня 2004 року - 237 грн. на місяць.
Відповідно до ст.. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн на місяць, а з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.
Зі змісту вимог вказаних Законів не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст..48 Закону України №796-ХІІ.
Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати не Постанову КМ України №836, що яляється підзаконним актом, а ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно ксерокопії ощадкнижки позивача, він одержував в 2006-2007 роках компенсацію в сумі по 75 грн.
Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути недоплачені суми одноразової допомоги за 2006 рік в розмірі 975 грн. ( 350 грн.х3-75 грн.); за 2007 рік в розмірі 1125 грн. (400 грн.х3-75грн.), а всього 2100 грн.
Від сплати держмита сторони слід звільнити на підставі ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 158,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-
Постановив :
Позов задоволити частково .
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на користь ОСОБА_1 2100 грн. недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки.
Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Суддя :