Справа №2-32\08 р.                                                                                    

                                                                 ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                 

18  січня    2008  року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

            головуючого - судді Іванюти Т.Є.

            при секретарі             Хміль Л.П.                 

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення,-

                                                            встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії  і має право на виплату  щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Управління праці та соціального захисту населення провело  йому виплати  в 2005 -2007 роках значно нижчі. А тому він просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки   в розмірі 5143  грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги .

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих  підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивач  являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2  категорії . Відповідно до вимог ст..48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на виплату  щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Управління праці та соціального захисту населення  Кагарлицької РДА виплатило позивачу   допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ПКМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в  2006р.  та  2007 р. в сумі по 100 грн., та СТОВ “Колос” с.В.Пріськи, де працював позивач,   в  2005 році - в сумі  100 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до ст..48 ч.4 п.3 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  виплачується  в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( частина 7 ст.48 Закону).

Відповідно до ст.. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн на місяць, а з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.

Законом України від 2.12.2005 р. № 3235 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2006 року  350 грн., з 1.07.2006 р. - 375 грн., з 1.12.2006 р. - 400 грн.

Законом України від 19.12.2006 року № 489 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 квітня  2007 року 420 грн., з 1.07.2007 р. - 440 грн.. 

Зі  змісту вимог  вказаного Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо  можливостей застосування  розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст..48 Закону України №796-ХІІ.  

            Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що  при вирішенні даного спору слід застосовувати  не Постанову КМ України №836,  а ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 Згідно  довідки управління праці та соціального захисту населення  № 89 від 16.01.2008 року позивачу  у березні  місяці 2006 р. та   січні  місяці  2007 року було виплачено по 100 грн. щорічно на оздоровлення, а в січні 2006 року СТОВ “Колос” виплачено 100 грн. за 2005 рік.

            Тому суд  вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути  недоплачені суми одноразової допомоги  з урахуванням виплачених  в розмірі 5200 грн. : за 2005 рік  - 1650  грн. (350 грн.х 5- 100 грн.),  за 2006 р. 1650 грн. (350  грн. х 5 - 100 грн.);  за 2007 рік  1900 грн. ( 400 грн. х 5 - 100 грн.).

Від сплати держмита сторони слід звільнити на підставі ст..4 Декрету  Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 158,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. 48 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                Постановив :

Позов задоволити.

Визнати відмову  Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення  ОСОБА_1  неправомірною.

Стягнути з Управління праці  та соціального  захисту  населення Кагарлицької РДА на користь  ОСОБА_1 5200 грн. недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007 роки .

Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом  10 днів.

    Суддя :