Справа №2-38\08 р.                                                                                    

                                                                 ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                 

10 січня    2008  року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

            головуючого - судді Іванюти Т.Є.

            при секретарі             Зайченко О.Л.                       

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення,-

                                                            встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії  і має право на виплату  щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Управління праці та соціального захисту населення провело  йому виплати  в 2005 -2007 роках значно нижчі. А тому він просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки   в розмірі  5560 грн.

В судовому засіданні позивач  свій позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих  підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивач  являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2  категорії . Відповідно до вимог ст..48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на виплату  щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Управління праці та соціального захисту населення  Кагарлицької РДА виплатило позивачу   допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ПКМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в  2006р.  та  2007 р. в сумі по 100 грн., а  в  2005 році -  виплата допомоги не проводилась.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до ст..48 ч.4 п.3 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  виплачується  в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( частина 7 ст.48 Закону).

Відповідно до ст.. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн на місяць, а з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.

Законом України від 2.12.2005 р. № 3235 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2006 року  350 грн., з 1.07.2006 р. - 375 грн., з 1.12.2006 р. - 400 грн.

Законом України від 19.12.2006 року № 489 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 квітня  2007 року 420 грн., з 1.07.2007 р. - 440 грн.. 

Зі  змісту вимог  вказаного Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо  можливостей застосування  розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст..48 Закону України №796-ХІІ.  

            Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що  при вирішенні даного спору слід застосовувати  не Постанову КМ України №836,  а ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 Згідно  довідки управління праці та соціального захисту населення  № 2045 від 31.07.2007 року  та довідки №162 від 4 грудня 2007 року позивачу   у березні   місяці 2006 р. та  грудні  місяці  2007 року було виплачено по 100 грн. щорічно на оздоровлення, за 2005 рік виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не проводилась.

            Тому суд  вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути  недоплачені суми одноразової допомоги  з урахуванням виплачених  в розмірі 5560 грн. : за 2005 рік  - 1660  грн. (332 грн.х 5),  за 2006 р. 1650 грн. (350  грн. х 5 - 100 грн.);  за 2007 рік  2150 грн. ( 450 грн. х 5 - 100 грн.).

Від сплати держмита сторони слід звільнити на підставі ст..4 Декрету  Кабінету Міністрів України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 158,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. 48 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                Постановив :

Позов задоволити.

Визнати відмову  Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення  ОСОБА_1  неправомірною.

Стягнути з Управління праці  та соціального  захисту  населення Кагарлицької РДА на користь  ОСОБА_1 5560 грн. недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 та 2007 роки .

Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом  10 днів.

    Суддя :