Справа №:  1-162/11

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15                                                       тел./факс: (03352)5-90-66

_____________________________________________________________________________________________

В И Р О К

І М Е Н ЕМ          У К Р А Ї Н И

м. Ковель Волинської обл.                                                                          13 травня 2011 р.    

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,

за участю:    секретаря Щесюк Н.Й.,

                    прокурора Приступи С.А.,   

                    законного представника малолітніх потерпілих ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у  с. м. т. Акбулаці Соць –Ілецького р - ну Оренбурзької обл. Росія, мешканки АДРЕСА_1, не працюючої, з освітою неповною середньою, громадянки України, заміжньої,  раніше не притягалась до кримінальної відповідальності,

за ч. 1 ст. 150 - 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_2 в період з початку січня по 09 лютого 2011 р., з метою отримання грошового прибутку, на привокзальній площі м. Ковеля Волинської обл. для систематичного випрошування грошей у сторонніх громадян використовувала своїх малолітніх дітей –дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Так, на протязі січня місяця 2011 р. на привокзальній площі м. Ковеля Волинської обл., поблизу магазинів «Ажур»та «Мелодія», підсудна ОСОБА_2, сидячи на стільці на тротуарі та тримаючи на руках дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  тричі просила милостиню у сторонніх осіб. В перших числах лютого місяця 2011 р.  там же підсудна ОСОБА_2 таким же чином двічі використовувала малолітню дочку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для випрошування грошей у сторонніх осіб. 09.02.11 р. в денний час на привокзальній площі м. Ковеля Волинської обл. підсудна ОСОБА_2, сидячи на стільці на тротуарі та тримаючи на руках сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, просила милостиню у сторонніх осіб. Через певний час підсудна ОСОБА_2 в даному ж місці контролювала зовні дії малолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка самостійно випрошувала гроші у сторонніх осіб.   

Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 1 ст. 150 -1 КК України визнала повністю, суду показала, що дійсно, на протязі січня місяця 2011 р. на привокзальній площі м. Ковеля  поблизу магазинів «Ажур»та «Мелодія», сидячи на стільці на тротуарі та тримаючи на руках дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  тричі просила милостиню у сторонніх осіб. В перших числах лютого місяця 2011 р. там же таким же чином двічі використовувала малолітню дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, для випрошування грошей у сторонніх осіб. 09.02.11 р. в денний час на привокзальній площі м. Ковеля Волинської обл.,  сидячи на стільці на тротуарі та тримаючи на руках сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, просила милостиню у сторонніх осіб. Через певний час в даному ж місці контролювала зовні дії малолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка самостійно випрошувала гроші у сторонніх осіб. Скоїла зазначене з тієї причини, що відчувала брак коштів.У скоєному розкаюється. Прохає суворо не карати.  

Також у судовому засіданні підсудна вказала на істинність та добровільність своєї визнавальної позиції у справі, вважаючи докази її винуватості, що зібрані у справі, достовірними, допустимими і достатніми, зазначив про свою згоду  на застосування у справі положень ст. 299 КПК України, вважаючи, що викликати у судове засідання інших учасників процесу, що не з»явились до суду, оголошення всіх доказів, зібраних у справ, необхідності немає, так як вона повністю визнає свою винуватість в обсязі пред»явленого обвинувачення, положення ст. 299 КПК України їй роз»яснено та їй зрозумілі.

Прокурор не заперечує проти застосування у справі положень ст. 299 КПК України.

           Винуватість підсудної, крім її власних визнавальних показань, підтверджується також письмовими доказами, зібраними у справі, а саме:   

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.03.11 р. з фототаблицею

за участю підсудної (а. с. 42), відповідно до якого остання детально розповіла та показала, де саме та яким чином вона для зайняття жебрацтвом використовувала своїх малолітніх дітей;

-          копіями свідоцтв про народження, відповідно, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії

НОМЕР_1, виданого 17.12.07 р. райвідділом рацс Ужгородського райуправління Закарпатської обл.; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_2, виданого 21.08.06 р. виконкомом Середнянської селищної ради Ужгородського р-ну.  

Суд, повно, всесторонньо, об’єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що дії підсудної вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 1 ст. 150 - 1 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину та особу винної у їх сукупності.

Так, суд враховує, що підсудною вчинено злочин середньої тяжкості.

           До обставин, що пом’якшують покарання підсудної, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у тому, що вона  з перших своїх пояснень зазначала про обставини вчинення нею злочину, що знайшло своє ствердження в судовому засіданні, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.

Судом також враховується те, що підсудна не працює, доходу не має, по місцю проживання характеризується позитивно (а. с. 62), раніше не притягалась до кримінальної відповідальності (а. с. 57), має на утриманні п»ятеро неповнолітніх дітей (а. с. 61), думку представника малолітніх потерпілих, яка просить її суворо не карати.

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки підсудна не працює, доходу не має, є працездатною, має утриманців, слід обрати їй покарання у виді позбавлення волі згідно з санкцією ч. 1 ст. 150 - 1 КК України, з іспитовим строком.  

На підставі наведеного, керуючись  ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 150 -  КК України, призначивши покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо вона на протязі однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на неї судом, відповідно до ст. 76 КК України обов’язки:

- періодично з"являтись в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_2 залишити попередній –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Ковельського

міськрайонного судуІ. М. Логвинюк