2-1493/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 року                                                                                                    місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді    Шиян  В.  В.

при секретарі     Кульбачній В.В.,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що 12 листопада 1992 року  вона уклала договір міни, згідно якого вона придбала у ОСОБА_2 житловий будинок 36% готовності, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Дана угода була здійснена на підставі рішення Орджонікідзевської районної ради від 23 вересня 1992 року № 359/1 згідно якого ОСОБА_2 був дозволений обмін незакінченого будівництвом житлового будинку. Пунктом 2 даного рішення вона була зобов’язана закінчити будівництво даного будинку до 03 грудня 1994 року. Вона закінчила будівництво, а також побудувала веранду, балкон, площадку, гараж, навіс, огородження та замощення. Однак дозвіл на проведення будівельних робіт вона не отримувала, у зв’язку з чим дані будівлі є самовільними. Земельна ділянка площею 500 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 виділялась попередньому власнику для будівництва індивідуального домоволодіння, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської  ради  від 31 жовтня 1990 року № 415. Згідно з нормами діючого законодавства, до особи, яка набула прав власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, без зміни цільового призначення. Зокрема, самовільні будівництва відповідають будівельно-технічним нормам та не порушують права та інтереси інших осіб. Просила суд визнати за нею право власності на самовільно побудований житловий будинок літ. А-2, веранду літ. а-1, балкон літ. а1, площадку літ. а2  загальною площею 165 кв. м., житловою площею 68,7 кв.м, гараж літ. А/п, навіс літ. Б-1, огородження 1,2, замощення І, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.   

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з явилася, від якої до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.  

Представник відповідача - Маріупольської міської ради, у судове засідання не з явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглянути без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.  

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 12 листопада 1992 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір міни, посвідчений державним нотаріусом Четвертої маріупольської нотаріальної контори Одерій Г.В. на підставі якого ОСОБА_1 придбала житловий будинок 36% готовності, розташований по провулку Ровенському, 40 в місті Маріуполі.

Продаж недобудованого будинку АДРЕСА_1 готовністю 36% був дозволений ОСОБА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради народних депутатів № 359/1 від 23 вересня 1992 року, яким, водночас, було зобов’язано  ОСОБА_1 закінчити будівництво до 03 грудня 1994 року.   

Земельна ділянка площею 0, 500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1  була виділена попередньому власнику –ОСОБА_2 для індивідуального будівництва на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 415 від 31 жовтня 1990 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).    

При обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 техніком БТІ було виявлено факт самовільного будівництва житлового будинку літ. А-2, веранди літ. а-1, балкону літ. а1,  площадки літ. а2 загальною площею 165 кв.м, житловою площею 68,7 кв.м, гаражу літ. А/п, навісу літ. Б-1, огородження 1,2, замощення І, що підтверджується довідкою Маріупольського бюро технічної інвентаризації № 232 від 20 серпня 2010 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України, жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 57 від 17 лютого 2011 року, вимоги нормативних документів до об’ємно-планувальних рішень житлового будинку та до розміщення будівель на земельній ділянці виконуються. Конструкція навісу літ. Б-1 по ДЗСТ 27751-8 відноситься до пониженого рівня відповідальності (класу капітальності) –ІІІ. Житловий будинок літ. А-1 з верандою літ. а-1, балконом літ. а1 та площадкою літ. а2 загальною площею 165, 0 кв.м, житловою площею 68,7 кв. м, гараж літ. А/п, навіс літ. Б-1, огородження № 1,2, замощення І, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, їх несучі та огороджуючи конструкції знаходяться у задовільному технічному стані та можуть експлуатуватись у подальшому. Технічний стан зазначених будівель забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.     

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

З урахуванням наведеного суд вважає  можливим  задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

На підставі ч. 1, 5 ст. 376 , ч. 1 ст. 377 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -

                                                                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудовані: житловий будинок літ. А-2, веранду літ. а-1, балкон літ. а1,  площадку літ. а2 загальною площею 165 кв. м, житловою площею 68,7 кв. м, гараж літ. А/п, навіс літ. Б-1, огородження № 1,2, замощення І, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з  дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

      Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому зсіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: