ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"22" січня 2008 р.

Справа № 10/144/06

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:          Єрмілова Г.А.

                              Лашина В.В.

При секретарі:          Толок В.В.

 

За участю представників сторін:

Від ФГ “Командор” -Соколенко А.О., паспорт серія №НОМЕР_1.;

Від СФГ “Гергіогло” - Гергіогло М.П., посвідчення б/н від 27.11.07р.;

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

 

Розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства “Командор”

на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.07р.

по справі  №10/144/06

про банкрутство Фермерського господарства “Командор”

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.03.2006р. порушено провадження у справі №10/144/06 про банкрутство Фермерського господарства “Командор”.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 25.11.2007р. (суддя Моргуленко Т.Є.) визнано ФГ “Командор” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 та зобов'язано його вчинити певні дії.

Постанова мотивована тим, що комітетом кредиторів вирішено клопотати перед господарським судом Миколаївської області про визнання ФГ “Командор” банкрутом, ліквідації підприємства, та призначенням ліквідатором ОСОБА_1, то суд вважає за необхідне вищезазначене клопотання членів комітету кредиторів задовольнити, визнати ФГ “Командор” банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Не погоджуючись із прийнятою постановою ФГ “Командор” звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на не відповідність оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи, та порушення судом норм  матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга піддягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

 

Комітетом кредиторів ФГ “Командор” 11.10.2007р. прийнято рішення звернутися до господарського суду Миколаївської області з клопотанням про визнання боржника -ФГ “Командор” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Голова комітету кредиторів  ФГ “Командор” Сергєєв А.М. 12.10.2007р. звернувся до суду з клопотанням про визнання ФГ “Командор” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ОСОБА_1 ліквідатором, посилаючись на рішення комітету кредиторів боржника.

Визнаючи боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд першої інстанції, керуючись відповідним рішенням комітету кредиторів, виходив з того, що фінансовий стан боржника, недостатність майнових активів свідчать про стійку неплатоспроможність боржника і відсутність реальних джерел для відновлення платоспроможності.

Проте, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Також, відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Відомості про актив боржника мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів,  залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, зазначені обставини справи взагалі не досліджувались судом першої інстанції.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом обставин справи, що виключає правильне застосування при розгляді справи норм матеріального права.

Крім того, при визнанні ФГ “Командор” банкрутом судом першої інстанції не було враховано наступне.

В силу ст. 41 Закону відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Стаття 50 Закону передбачає особливості процедури банкрутства фермерського господарства.

За правилами цієї статті підставою для визнання фермерського господарства банкрутом є його неспроможність задовольнити протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, факт неплатоспроможності боржника -фермерського господарства напряму пов'язаний не з настанням строку виконання зобов'язань боржника за договором, а з закінченням відповідного періоду сільськогосподарських робіт.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.05.07р. було запропоновано Миколаївському обласному відділу з питань банкрутства провести експертизу фінансового стану ФГ “Командор”, який утворився внаслідок діяльності ОСОБА_1 в якості розпорядника майна та ліквідатора.

Відповідно до акту позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов від 25.05.2007р. Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства виявлені, значні порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1. вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ході провадження справи про банкрутство ФГ “Командор”.

Згідно п.9 ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, призначаючи ліквідатором у справі про банкрутство ФГ “Командор” ОСОБА_1, не врахував висновки викладені в Акті №24 від 25.05.2007р. Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства та не надав правової оцінки виконанню арбітражним керуючим ОСОБА_1. своїх обов'язків на стадії розпорядження майном у справі про банкрутство ФГ “Командор”.

Разом з тим, судова колегія відмовляє у задоволенні вимог скаржника стосовно прийняття окремої ухвали та направленню матеріалів справи до слідчих органів прокуратури для організації перевірки і прийняття відповідного рішення щодо правомірності дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 за відсутністю підстав для прийняття такого судового рішення.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова про визнання ФГ “Командор” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не може вважатися такою, що відповідає приписам чинного законодавства, тому вона підлягає скасуванню, а справа -передачі до господарського суду Миколаївської області на розгляд на стадію розпорядження майном боржника.

 

Керуючись ст.ст. 85,103, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

 

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Командор” задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2007р. по справі № 10/144/06 - скасувати.

Справу №10/144/06 передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області на стадію розпорядження майна.

 

Головуючий суддя                    Воронюк О.Л.

 

Суддя                              Єрмілов Г.А.

 

         

Суддя                                                                                          Лашин В.В.

 

          Постанова підписана 25.01.2008р.