СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
14 січня 2008 року |
Справа № 2-30/4727-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Горошко Н.П.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивач: не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 15 жовтня 2007 року у справі № 2-30/4727-2007А,
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
про визнання дій працівників Державної податкової інспекції по акту перевірки від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 незаконними, відміну та визнання недійсним акту перевірки та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 у сумі 239,25грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року у справі №2-30/4727-2007А (суддя Ловягіна Ю.Ю.) задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання дій працівників Державної податкової інспекції по акту перевірки від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 незаконними, відміну та визнання недійсним акту перевірки Державної податкової інспекції та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 у сумі 239,25грн.
Суд визнав рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 в сумі 239,25грн. нечинним.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 03,40грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Заявник апеляційної скарги вказує на те, що доводи позивача суперечать діючому законодавству, фінансові санкції застосовані правомірно, порушення під час перевірки були зафіксовані в акті, а тому вважає, що позов необґрунтований і просить у його задоволенні відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2008 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Волкова К.В., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Черткову І.В.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивач - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання дій працівників Державної податкової інспекції по акту перевірки від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 незаконними, відміну та визнання недійсним акту перевірки Державної податкової інспекції та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 № 0002832303 в сумі 239,25грн.
15.10.2007 позивач частково уточнив свої вимоги, просив визнати нечинним акт перевірки Державної податкової інспекції від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 в сумі 239,25грн. В іншій частині вимоги залишити без змін.
Позивач свої позовні вимоги пояснював тим, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 11.08.2006 №0002832303 було винесено на підставі акту перевірки від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 в якому зафіксовано, що перевірка була проведена у присутності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та проставлений його підпис. Однак, позивач посилався на те, що під час перевірки він не брав участь, акт перевірки не підписував і не одержував його.
Ухвалою від 15.10.2007 господарський суд закрив провадження у справі за пунктом 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в частині вимог про визнання нечинним акту від 28.07.2006 №000220/01090571/2303 та визнання дій працівників Державної податкової інспекції неправомірними.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 28.07.2006 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі проведена виїзна перевірка по контролю здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єкта підприємницької діяльності за наслідками якої складений акт від 28.07.2006 №000220/01090571/2303.
В даному акті зафіксовано порушення пунктів 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.06.1995 № 265/95 - ВР, яке виражено в невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаних в звіті РРО в розмірі 47,85грн.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Отже, на підставі вказаного акту, Державною податковою інспекцією було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 на суму 239,25грн.
Позивач посилався на те, що він не приймав участі підчас проведення перевірки, не підписував акт перевірки та не підписував опис наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
Відповідно до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Ухвалою від 21 червня 2007 р. господарський суд призначив судово-почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі. Проведення експертизи було доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим міста Сімферополь, вулиця Балаклавська, буд. 68.
На вирішення експерту були поставлені питання, чи належить наявний в акті перевірки № 000220/01090571/2303 від 28.07.2006 та в опису наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків від 28.07.2006 підпис ОСОБА_1.
29 серпня 2007 на адресу суду надійшов висновок №410 від 16.08.2007 (а. с. 57-62), згідно з яким підпис, розташована в акті перевірки №000220/01090571/2303 від 28.07.2006 та в опису наявних грошових коштів на місці проведення перевірки в касі від 28.07.2006 виконана ні ОСОБА_1, а іншою особою (іншими особами).
Відповідно до пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного законодавства який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 №925/11205 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, (пункт 1.6 Порядку).
Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу, (пункт 4.3. Порядку).
Факт підпису акту перевірки не суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, а іншими особами встановлений матеріалами справи.
Згідно з підпунктом 2.3.4. Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки №000220/01090571/2303 від 28.07.2006 не може бути належним доказом, підтверджуючим факт проведення перевірки 28.07.2006 у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 було винесено на підставі акт перевірки №000220/01090571/2303 від 28.07.2006.
Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 №02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Таким чином, на підставі викладеного, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені нормами законодавства та матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.08.2006 №0002832303 в сумі 239,25грн. визнанню нечинним.
Отже, доводи відповідача, не можуть бути прийнятими судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
При викладених обставинах судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року у справі № 2-30/4727-2007А було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року у справі № 2-30/4727-2007А підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року у справі № 2-30/4727-2007А залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Н.П. Горошко
І.В. Черткова