ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.01.2008 року Справа № 8/573пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Єжової С.С.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Хомченко Н.П., дов. від 16.01.2008 № 20/241-1
від відповідача повноважний представник не прибув
розглянув
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 30.11.2007
у справі № 8/573пд (Середа А.П.)
за позовом Краснодонської міської ради, м. Краснодон
Луганської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Краснодонвугілля”, м. Краснодон
Луганської області
про зобов'язання виконати рішення та
укласти договір оренди земельної ділянки
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням першого заступника голови суду від 21.12.2007
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Краснодонська міська рада, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання Відкрите акціонерне товариство „Краснодонвугілля” (далі -ВАТ „Краснодонвугілля”) виконати рішення Краснодонської міської ради від 23.09.2005 № 31/1479 та укласти договір оренди земельної ділянки, зазначеної в п. 1 рішення, з встановленням орендної плати на рівні 3 % в розмірі 13696,54 грн.
Заявою від 28.11.2007 № 20/6800-20/20 позивач змінив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача укласти з Краснодонською міською радою договір оренди земельної ділянки в редакції проекту, доданого до заяви.
Рішенням місцевого господарського суду від 30.11.2007 позов задоволений у повному обсязі.
Доводи відповідача про непідсудність спору по справі господарському суду судом першої інстанції визнані необґрунтованими.
Мотивоване рішення суду обґрунтованістю та законністю позовних вимог, підтверджених матеріалами справи, недотриманням та невиконанням відповідачем вимог чинного законодавства стосовно укладення спірного договору, положеннями ст. ст. 641-644 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 49, ст. ст. 181, 184 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 12, 83, 92, 93, 158 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 14, 15, 21, 22, 30, 31, 33 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 № 2535-ХІІ, ст. 2, ст. 13, ч. 1 ст. 14 Закону України „Про оренду землі” від 16.10.1998 № 161-ХІV.
Судом першої інстанції зазначено, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України щодо наявності права користування землями державної та комунальної власності лише у підприємств, установ та організацій, що належать до державної або комунальної власності у відповідача відсутнє право постійного користування землею, тому, незважаючи на наявність в його розпорядженні Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 005606, виданого Краснодонською міською радою Луганської області 24.05.1999 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 417, яким засвідчено факт надання у постійне користування шахті „Талівська” Державного підприємства „Краснодонвугілля” земельної ділянки площею 1,0340 га, він зобов'язаний оформити з позивачем по цій справі свої земельні правовідносини відповідно до чинного земельного законодавства, у тому числі відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.
Як зазначено судом першої інстанції відповідач сам звернувся до позивача із заявою про надання йому в оренду спірної земельної ділянки. Рішення про надання відповідачеві земельної ділянки, що прийнято 31 сесією Краснодонської міської ради на підставі вказаної заяви відповідача останнім не оспорено, власний проект договору на розгляд сесії Краснодонської міської ради відповідачем не надано.
При дослідженні доводів відповідача щодо визначення сторонами розміру орендної плати суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем визначення позивачем орендної плати з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, на положення ст. ст. 92, 116, 140 Земельного кодексу України, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі”.
За доводами скаржника вимога позивача про укладення спірного договору оренди землі суперечить рішенню Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України, яким визнано неконституційним пункт 6 розділу Х Земельного кодексу України, який зобов'язує громадян та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, до 01.01.2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них та яким зазначено, що після набрання чинності ст. 92 Земельного кодексу України викладена у ній норма не обмежує та не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, якого набули громадяни у встановлених законом випадках за станом на 01.01.2002 до його переоформлення.
Скаржник посилається на неврахування судом положень ст. 140 Земельного кодексу України щодо підстав припинення права користування земельною ділянкою, перелік яких є вичерпним та зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України не створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, не витребував у позивача жодного доказу обґрунтованості розміру орендної плати, заяви про укладення договору оренди земельної ділянки з пропозицією встановити орендну плату у розмірі 3 % від нормативної вартості земельної ділянки. Також, скаржник посилається на недослідженість судом проекту договору оренди земельної ділянки, наданого Краснодонською міською радою.
Крім того, скаржник вважає, що місцевим господарським судом невірно визначена підсудність даного спору, оскільки, на думку відповідача, вимогами позивача є виконання рішення Краснодонської міської ради, тобто позивач діє не як сторона за договором, а як суб'єкт владних повноважень, тому спор повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Позивач доводи ВАТ „Краснодонвугілля” за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає правомірним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З пояснень позивача право ДП „Краснодонвугілля” користування земельними ділянками припинено на підставі рішення Краснодонської міської ради від 23.09.2005 № 31/1479, яке не оскаржувалось та чинне до теперішнього часу. Посилання позивача на ст. 140 Земельного кодексу України позивач вважає необґрунтованим, тому що земельні ділянки на праві власності ніколи не належали ані ДП „Краснодонвугілля”, ані відповідачеві.
Не погоджується позивач і з іншими доводами скаржника, у тому числі щодо порушення судом норм процесуального права, підсудності спору тощо.
Право на участь представника у судовому засіданні відповідачем не використано. Про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 43840.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін, щодо яких виник спір, носять господарський характер, тому з врахуванням взаємовідносин сторін та позовних вимог судова колегія вважає доводи відповідача щодо непідсудності спору господарському суду такими, що не відповідають положенням ч. 3 ст. 22 Закону України „Про судоустрій”, ст. ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України. Висновок суду стосовно цього питання є обґрунтованим. Проте, при прийнятті рішення судом неповне з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За загальним правилом згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України).
Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, пропозиція про укладення договору повинна свідчить про дійсне волевиявлення сторін.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем наданий із заявою про зміну позовних вимог набраний у комп'ютерному варіанті зміст проекту договору оренди земельної ділянки, який не містить ані підпису повноважного представника позивача, ані печатки орендодавця -Краснодонської міської ради, тому не є пропозицією в розумінні ст. ст. 638, 641 Цивільного кодексу України.
Жодного доказу надання проекту договору відповідачеві матеріали справи не містять.
Викладене спростовує факт висловлення позивачем відповідачу пропозиції з укладення договору оренди земельної ділянки, свідчить про недотримання Краснодонською міською радою вимог діючого законодавства щодо порядку укладення договору та про відсутність підстав для задоволення позову.
При прийнятті рішення судом першої інстанції вищевказані вимоги законодавства не враховані, тому дане рішення підлягає скасуванню.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля” на рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2007 по справі № 8/573пд задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2007 по справі № 8/573пд скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Краснодонської міської ради, м. Краснодон Луганської області, пл. Леніна, 8, ідентифікаційний код №04051939 на користь Відкритого акціонерного товариства „Краснодонвугілля”, м. Краснодон Луганської області, вул. Комсомольська, 5, ідентифікаційний код №32363486 судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 42 грн. 50 коп.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова