КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.01.2008 № 13/162
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання
представників сторін:
позивача: Радченко О.О. (дов. від 10.06.07 № 63); Тука С.М. (дов. від 10.06.07 № 64);
відповідача: ОСОБА_6 - дов. від 08.09.07 № 1788;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.08.2007
у справі № 13/162
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в сумі 33600 грн.,
Постанова прийнята 21.01.08, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.08.07 у справі № 13/162 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” 8400 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1в доход державного бюджету штраф в розмірі 840 грн..
Зобов'язано Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1припинити порушення авторських прав компанії Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика”.
Зобов”язано Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1опублікувати в засобах масової інформації - газеті „Деснянська правда” резолютивну частину судового рішення по справі.
В решті позовних вимог в частині стягнення компенсації в сумі 25 200 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Скаргу заявник мотивує тим, що при прийнятті рішення судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Також, заявник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що останній здійснив порушення авторських прав ТОВ „Чесна музика”.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач зазначає, що факт публічного виконання музичних творів та фонограм саме відповідачем підтверджений актом фіксації та відеозйомкою. Ці докази не були спростовані відповідачем при розгляді даної справи в суді першої інстанції.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
01 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Издательство Монолит" (правоволодар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чесна музика” (користувач) було укладено ліцензійний договір № ИК/07-90/2.
Відповідно до п. 2.1 договору правоволодар передає користувачу права на використання творів способами, які передбачені розділом 3 договору, а користувач приймає дані права і сплачує правоволодарю роялті в розмірі в порядку, передбаченому даним договором.
Строк дії договору встановлено до 31.12.07 (п. 1.7 договору).
Згідно п. 2.2 договору найменування та кількість творів, виключні права на використання яких правоволодар передає користувачу, визначаються сторонами в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.
Користувачу надається право забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання творів, а також запобігати подібним фактам такого використання творів, здійснюючи для цього будь-які юридичні дії, по особистому вибору, приймаючи міри для компенсації шкоди та витрат (п. 3.1.9 договору)..
Відповідно до п. 3.1.10 договору користувачу надається право отримувати роялті (винагороду) за способи використання творів, вказаних в даному договорі, в тому числі від уповноважених організацій колективного управління авторськими правами, зібравших цю винагороду і від третіх осіб, використовуючих/використавших твори в межах території (в тому числі за використання творів до дати підписання даного договору, якщо така винагорода не була отримана раніше правоволодарем).
Користувачу надається право передавати третім особам без згоди правоволодаря, в тому числі шляхом видачі ліцензій на використання творів способами, вказаними в цьому розділі договорі (п. 3.1.11 договору)..
В додатку № 1 до договору визначений перелік творів виключні права на використання яких передані користувачу, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_1 автор музики ОСОБА_2, ОСОБА_3, автор тексту ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавець - Фактор-2; ІНФОРМАЦІЯ_2 автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_4, виконавець - ОСОБА_5
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (далі-Закону) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору, а саме: публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; відтворення та розповсюдження творів; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Підпунктом „а" ст.50 Закону встановлено, що порушенням авторського права і ( або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського і ( або) суміжних прав, визначені ст. 14,38 Закону та їх майнові прав, визначені ст.15,39,40,41 Закону, з урахуванням передбачених ст.21-25,42,43 Закону обмежень майнових прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.07 складено акт фіксації публічного виконання творів та фонограм в присутності представника правоволодаря ТОВ “Чесна музика”, представника ОП УЛМП, представників громадськості про те, що в період з 23-00 до 23-50 здійснювалась фіксація публічного виконання фонограм та зафіксованих в них музичних творів, які використовувались Суб”єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 при здійсненні господарської діяльності в розважальному комплексі "АСЯ" в м. Остер, вул.Б.Хмельницького,51.
В акті зазначено, що здійснювалось публічне виконання фонограм та зафіксованих в них творів, а саме: виконавець - ОСОБА_5- назва твору ІНФОРМАЦІЯ_2. автор музики ОСОБА_4, автор тексту ОСОБА_4; виконавець - "Фактор - 2" - назва твору ІНФОРМАЦІЯ_1 (автор музики ОСОБА_2, ОСОБА_3, автор тексту ОСОБА_2, ОСОБА_3).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що для покладення відповідальності у вигляді компенсації, позивачем повинно бути доведено порушення авторських прав та скоєння порушення саме відповідачем по справі. Як передбачено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Згідно ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення (постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.90 № 9).
До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі.
Матеріали справи свідчать, що позивачем належними доказами не доведено порушення відповідачем майнових авторських і суміжних прав ТОВ “Чесна музика”, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, суд першої інстанції посилається на Акт фіксації публічного виконання творів та фонограм від 01.06.07, як основний доказ у справі, що підтверджує порушення відповідачем майнових прав позивача. Однак, на думку колегії суддів, вищевказаний акт не може бути належним доказом у справі, оскільки в ньому відсутнє посилання на повноваження осіб, що склали акт, їх належну фахову підготовку тощо.
Зі змісту акту не вбачається, що працівники відповідача були попереджені про фіксацію публічного виконання творів та фонограм, оскільки він складений без участі представників відповідача.
Колегія суддів також вважає, що не є належним доказом публічного виконання фонограм та зафіксованих в них музичних творів саме відповідачем фіскальний чек ПП ОСОБА_1 від 01.06.07 № 6697 з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв'язку з порушенням прав позивача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що факт порушення майнових прав позивача, як суб'єкта авторського і суміжних прав, належним чином не доведений, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення саме відповідачем дій, які визнаються порушенням авторського і суміжних прав.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.08.07 у справі № 13/162 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.08.07 у справі № 13/162 скасувати. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. В поворот скасованого рішення:
Повернути з Державного бюджету України Суб”єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 840 грн. штрафу, 102 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика” (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, корпус 10, оф. 1002, ідентифікаційний суд 33628584) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 8400 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
3. Накази Господарського суду Чернігівської області від 17.08.07 у справі № 13/162 вважати такими, що втратили чинність.
4. Зобов'язати Господарський суд Чернігівської області видати накази у відповідності до п. 2 резолютивної частини цієї постанови, після надання доказів виконання наказів від 17.08.07.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесна музика” (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, корпус 10, оф. 1002, ідентифікаційний суд 33628584) на користь Суб”єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Зобов'язати Господарський суд Чернігівської області видати наказ.
6. Матеріали справи № 13/162 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
24.01.08 (відправлено)