Справа  2-а-36/11

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

          "01" лютого 2011 р.  Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Румянцев О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта міліції ІДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська Дарморос Віталія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до  старшого сержанта міліції ФДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська Дарморос В.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 03.12.2010 року під час керування автомобілем, був зупинений відповідачем. Інспектор обґрунтував зупинку тим, що позивач порушив правила переїзду регульованого пішохідного переходу. 03.12.2010 року інспектором було складено протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Зазначені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Враховуючи наявність клопотань позивача та відповідача про розгляд справи у їх відсутність, суд, у відповідності до ч.3 ст.122 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 03.12.2010 р. відповідачем було винесено постанову серії АЕ1 №019914, згідно якої позивач 03.12.2010 р. о 18 год. 40 хв. на пр. ім. Г. «Правда»в м. Дніпропетровську, керуючи автомобілем Деу, державний номерний знак НОМЕР_1, проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий червоний сигнал світлофору, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином Законом встановлена презумпція винності суб’єкта владних повноважень по зазначеній категорії адміністративних справ.  

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач у судове засідання не з’явився та не надав будь-яких доказів правомірності свого рішення.

Враховуючи встановлені у засіданні обставини, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ1 №019914 від 03.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, та відсутність події та складу правопорушення, у якому позивача визнано винним оскаржуваною постановою.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 258, 288, 289, 293 КУпАП,  ст.ст. 7-12, 14, 15, 17, 19, 69-71, 86, 87, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати протиправними дії старшого сержанта міліції ІДПС БДПС ВДАІ м. Дніпропетровська Дарморос Віталія Васильовича щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ1 № 019914 від 03.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 430 грн.

Скасувати постанову АЕ1 № 019914 від 03.12.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 430 грн., як незаконну. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.    

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                           О.П.Румянцев