ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" січня 2008 р. Справа №19/8844-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі м. Деражня
до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Деражня
про стягнення 1524,64 грн.
Суддя І.В. Розізнана Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники :
від позивача: Дмитрів Л.І. -за довіреністю від 14.01.08р.
від відповідача: не з'явився
Ухвалою суду від 03.12.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд по справі на 20.12.2007 р. Ухвалою суду від 20.12.2007р. відкладено судовий розгляд справи на 21.01.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1524,64 грн. заборгованості по не сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог суду викладених в ухвалах від 03.12.07р. та 20.12.2007р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Деражня є суб'єктом підприємницької діяльності та відповідно до ст.ст.1, 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідача за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством за 2007р. станом на 28.09.2007 р., склалась заборгованість на загальну суму 1524,64 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника, прийнятими позивачем рішеннями №148, 149,150 від 14.08.07р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, розрахунком позовних вимог. Рішення відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені.
У зв'язку з наявністю заборгованості позивачем подано позов.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст.17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач, як платник страхових внесків, зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р. Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Частиною 1 п.7 ст. 64 Закону визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Абзацом 1 статті 14 Закону встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Судом враховується, що згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу є виконавчим документом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом десяти днів із дня отримання не оскаржив до суду рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Тому суд вважає, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках.
За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі м. Деражня до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Деражня про стягнення 1524,64 грн заборгованість по не сплаті фінансових санкцій та пені за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 відомості про банківські реквізити відсутні, ідент. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі (м. Деражня, вул.. Миру, 35, відомості про банківські реквізити відсутні код ЄДРПОУ 14149349) заборгованість по не сплаті фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 1524,64 грн. ( одна тисяча двадцять чотири грн. 64 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Розізнана