Справа №  2-801/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 26 травня 2011 року   року                                                                                м. Дніпропетровськ

Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                            Маштак К.С.

при секретарі                                                                      Федоренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005»до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2011 року Об’єднання співвласників  багатоквартирного будинку «Будівел 2005»звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 08 серпня 2007 року в будинку АДРЕСА_1 створено Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005». Відповідно до Статуту Об’єднання, затверджене установчими зборами членів протокол від 19 травня 2008 року, зареєстровано у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради, утворюється власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні. На виконання приписів Статуту та діючого законодавства, що регулює діяльність ОСББ, об’єднання уклало договори з підприємствами щодо виконання робіт та надання послуг.

Позивач зазначає, що відповідач зобов’язаний сплачувати щомісячно необхідні платежі на утримання будинку, території та оплачувати за використані воду і з грудня 2007 року по травень 2010 року ел.енергію, але не дивлячись на це, відповідач в період з грудня 2007 року по грудень 2010 року не оплачував належні кошти і сума боргу склала 11222,28 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005»суму заборгованості по обов’язковим платежам на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна та плату за комунальні послуги у розмірі 11222,28 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Будівел 2005»держмито у розмірі 112,00 грн. та витрати на ІТЗ –30,00 грн.

20 квітня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005»суму заборгованості по обов’язковим платежам на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна та плату за комунальні послуги у розмірі 10689,83 грн.; зобов’язати ОСОБА_1 укласти з ОСББ «Будівел 2005»договір про надання послуг; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Будівел 2005»держмито у розмірі 112,00 грн. та витрати на ІТЗ – 30,00 грн.

26 травня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005»суму заборгованості по обов’язковим платежам на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна та плату за комунальні послуги у розмірі 6038,10 грн.; зобов’язати ОСОБА_1 укласти з ОСББ «Будівел 2005»договір про надання послуг; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Будівел 2005»держмито у розмірі 112,00 грн. та витрати на ІТЗ –30,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, представник відповідача позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позовних вимог. Вважали їх необґрунтованими, безпідставними та не підлягаючими задоволенню. Надали до суду письмові заперечення та пояснення.

Вислухавши відповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел» створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку № 30 по вул. Електричній у м. Дніпропетровську відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Повне найменування підприємства «Будівел 2005», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 «Будівел 2005». (а.с.а.с. 8-16).

Головою правління ОСББ «Будівел 2005»обрано ОСОБА_2 з 07 серпня 2008 року, що підтверджується протоколом № 4 Загальних зборів членів ОСББ «Будівел 2005»від 25 травня 2008 року. (а.с. 18).

Однак, як вбачається з протоколу № 6 Зборів від 08 червня 2008 року ОСББ «Будівел 2005»за адресою: АДРЕСА_1, голова правління ОСОБА_2 підписала його, але вона була обрана головою лише з 07 серпня 2008 року, що ставить під сумнів законність даного протоколу № 6 (а.с. 14).

Згідно кошторису витрат від 08 червня 2008 року, вартість технічних витрат води складає 5,91 грн. за 1 куб.м., що суперечить тарифам зазначеним в договорі № 2692 на відпуск питної води, прийом та очистку господарських стоків від 23 вересня 2008 року, де зазначено, що подача 1 куб.м. питної води з лічильником –0,75 грн. в т.ч. ПДВ (без лічильника 0,96 грн. в т.ч. ПДВ) прийом 1 куб.м. стоків –0,66 грн. в т.ч. ПДВ). (а.с. 35-37).

Згідно кошторису витрат на утримання та обслуговування десятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 ОСББ «Будівель 2005», вбачається що дата підписання даного кошторису відсутня, також тариф розраховується з поділу суми витрат на площу проданих квартир, а не на загальну площу квартир в будинку 6854,8 кв.м., що ставить під сумнів законність такого кошторису (а.с. 21).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України, Цивільно Процесуальним Кодексом України, Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідач не є членом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку. Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.

Отже законом чітко встановлений добровільний принцип членства в ОСББ,  наявність права власності на квартиру не тягне за собою автоматичне членство у ОСББ.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 ніколи не відмовлялася від укладення договору з ОСББ та сплати платежів на утримання та ремонт будинку.

Згідно листа від 20.04.2010 р., встановлено, що відповідач навпаки виявила бажання укласти договір з ОСББ, зазначивши лише про необхідність відповідності цього договору Типовому договору, затвердженому Кабінетом Міністрів України. При цьому саме позивачем не було здійснено жодних дій щодо забезпечення укладення договору з відповідачем по справі.

Позивач не надав жодного доказу в підтвердження відмови відповідача від укладення будь-яких договорів з ним.

Слід зазначити, що Відповідач неодноразово звертався до Позивача щодо надання відомостей та обґрунтування розміру тарифів на послуги (зокрема, листи від 18.12.08, 01.04.10, 11.10.10 р.), проте до сьогодні жодної конкретної відповіді Позивача з цього питання не отримано.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 20 травня 2009 р. N 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», Тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих  кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкової території. При цьому розрахунок тарифу має бути доведений до власників квартир будинку шляхом проведення громадських слухань щодо кожного будинку (ч. 2 п. 2 Постанови). Тариф, його структура, періодичність та строки надання послуг мають бути затверджені (погоджені) рішенням органу місцевого самоврядування. Копія такого рішення є невід’ємною частиною договору про надання послуг (ч. 6 п. 2 Постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для мешканців будинку АДРЕСА_1 не затверджувались та не погоджувались органом місцевого самоврядування, про що також свідчить лист Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 15.12.2010 р. №А-82 та протокол загальних Зборів ОСББ № 10 від 29.04.2010 року (а.с.а.с. 26-28, 61).

Відповідно до ст. 13 Закон України про ОСББ, відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Згідно Типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 20 травня 2009 р. N 529, у п. 2 Договору має зазначатись про погодження (затвердження) тарифів з органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»підставою для сплати за житлово-комунальні послуги є договір. Договір між Позивачем і Відповідачем не укладався.

Відповідно до ст.ст. 16, 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пункт 1 частини 3 ст. 20 цього закону передбачає обов’язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. В пункті 3 ч. 2 ст. 21 Закону зазначено, що виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором. Положення типового договору носять юридично обов’язковий імперативний характер, відступи від них є неприпустимими, але доповнювати Типовий договір не передбаченими ним умовами сторони вправі за обоюдною згодою.

Суд вважає, що вимога позивача про укладення договору з ОСББ на утримання будинку, навіть за наявності бажання відповідача, є протиправною, у зв’язку з тим, що позивачем не погоджено тарифи з Дніпропетровською міською радою. Таким чином, розрахунок (тариф), що виставлялися позивачем, є необґрунтованим і неправомірним.  

У зв’язку з цим є незаконним і стягнення ОСББ з відповідача суми заборгованості по утриманню будинку, оскільки між сторонами відсутній укладений договір щодо сплати визначених сум на утримання будинку та незатверджені безпосередньо тарифи.

Відповідачем регулярно самостійно здійснюється оплата за послуги з утримання будинку –вивезення сміття, утримання ліфту, електроенергію, водопостачання та водовідведення тощо, що підтверджується відповідними платіжними документами наданими відповідачем суду та розрахунком (а.с. 65-69).

Позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що відповідач має заборгованості перед позивачем по платі за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб. Але позивачем в супереч цій нормі закону здійснювався розрахунок (тарифу) частки лише з урахуванням загальної площі проданих квартир, які знаходяться у власності фізичних осіб, а не загальної площі приміщень (а.с. 19, 21)

Відповідно до ст. 24 Закону України про ОСББ колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об'єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства. Участь колишнього власника у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об'єднання, здійснюється за договором або за рішенням суду. Власники приміщень, які передали їх в оренду фізичним чи юридичним особам, беруть пайову участь у витратах на утримання та ремонт неподільного і загального майна у порядку, встановленому статутом об'єднання та цим Законом. Невикористання власниками приміщень, що їм належать, або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем особових рахунків № 36 (а.с. 7, 17, 100) вартість послуг «вода и канализация»та електроенергія нараховуються по нормі згідно методики, хоча у відповідача встановлено засоби обліку (лічильники). Відповідно до п.10 Постанови № 630, від 21.07.2005 року, якою затверджено Правила надання послуг з водопостачання та водовідведення, Справляння плати за нормами споживання за наявності засобів обліку не допускається. Тарифи, що виставляє Позивач, не відповідають тарифам, затвердженим на той час Дніпропетровською міською радою. Згідно Протоколів ОСББ «Будівел-2005» № 6 та 7 тариф на водопостачання/водовідведення встановлений у розмірі 5,91 грн., при цьому загальноміський тариф на той час складав 1,41 грн. А отже суми тарифів є економічно необґрунтованими.

Також вартість утримання житлового комплексу є взагалі не змінною 166,07 грн. за весь період, хоча згідно доданих до матеріалів кошторисів тариф був різний, так згідно кошторису від 08 червня 2008 року тариф становив 2 гривні, згідно кошторису до протоколу № 7 від 26 вересня 2008 року тариф становить 1,74 грн. та для квартир вище 1 поверху 1,72 грн. та згідно типового переліку послуг по кв. 36 зазначений тариф 1,78 грн.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України про ОСББ, за наявності технічної можливості  проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого  водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти  безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.

Позивачем порушено порядок прийняття Рішення ОСББ «Будівел-2005»про затвердження тарифів, зокрема рішення були прийняті без висновків ревізійної комісії (ревізора) або аудитора, як це прямо передбачено п 4.11 Статуту ОСББ «Будівел-2005». Жодний Протокол (рішення) ОСББ, якими встановлювались тарифи на комунальні послуги на погоджувались ревізором (ревізійною комісією) або аудитором. Ревізійна комісія була затверджена лише 29 квітня 2010 року протокол № 10.

Не дивлячись на відсутність укладених з позивачем договорів, відповідач як до так і після створення ОСББ сумлінно здійснювала усі необхідні платежі за використання комунальних послуг і утримання будинку зокрема: укладено прямий договір з ВАТ «Енергопостачальна компанія»про користування електроенергією від 29 квітня 2010 року, відповідно до якого Відповідач щомісячно сплачує за спожиту електроенергію згідно з показаннями лічильника (а.с. 70).

Заборгованість Відповідача перед попереднім балансоутримувачем будинку –ВКФ «Будівел»є відсутньою, що підтверджується Довідкою ВКФ «Будівел»від 30.05.2008 року та наданими до суду квитанціями.

Згідно з п.5 Постанови КМУ «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення»від 26 липня 1999 р. N 1357, у багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири. Згідно з п. 19 Правил, Розрахунки населення за  спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі  показань приладів обліку. Відповідно до п. 21. Правил, знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця.

Отже, враховуючи те, що відповідачем укладено прямий договір на використання електричної енергії з ВАТ «Енергопостачальна компанія», а між ОСББ та відповідачем подібний договір ніколи не укладався, будь-які претензії та вимоги позивача щодо сплати йому відповідачем за використання електроенергії є безпідставними.

Також, відповідачем ОСОБА_1 регулярно самостійно здійснюється оплата за послуги водопостачання та водовідведення, що підтверджується договором.

Отже, твердження позивача про несплату відповідачем комунальних послуг не знайшли свого підтвердження при розгляді даної цивільної справи.

Також, суд вважає, помилковими є твердження позивача і про те, що споживаючи воду та електроенергію, за які ОСББ сплачує по загальних лічильниках, відповідач фактично вчиняє односторонній правочин, чим бере на себе обов’язки щодо сплати за споживання даних послуг на користь ОСББ.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Отже, враховуючи відсутність укладених договорів між позивачем та відповідачем на комунальні послуги та послуги з утримання будинку, не затвердження тарифів Дніпропетровською міською радою, а також ігнорування позивачем фактів сплати належних з відповідача платежів - наданий позивачем розрахунок, згідно з яким загальна заборгованість відповідача перед позивачем за комунальні послуги та послуги з утримання будинку є не обґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності.

Таким чином, правові підстави на стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги у позивача відсутні, факт наявності заборгованості не доведено.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо обґрунтування своїх вимог зокрема позивачем не було доведено, що у нього є правові підстави на стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги, та що така заборгованість дійсно мала місце.

Доказів того, що відповідачка відмовлялась від укладення договору, чи того що позивач надавав обов’язкову пропозицію укладання договору також не були надані позивачем, що свідчить про відсутність правових відносин між сторонами.

Обов’язок щодо надання доказів відповідно до диспозитивних засад цивільного судочинства лежить на стороні по справі.

Судом неодноразово роз’яснювалось сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Таким чином переконливих доказів, щодо підстав задоволення позову позивачем не надано до суду, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмовити у позові в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 11, 14, 15, 16, 202 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 18, 57-60, 88, 169, 208-209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівел 2005»до ОСОБА_1 про стягнення боргу – відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя:                                                                                       К.С. Маштак