12.05.2011                                                                                           Суддя: Тарасенко  С.  Б.

Справа №  2-а-6126/11  

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

12 травня  2011 року суддя Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області Тарасенко С.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2  КАС України адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки про визнання  дій  протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нараховувати та  виплачувати 30% надбавку до пенсії як «дитині війни»,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки про визнання  діяння протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нараховувати та  виплачувати  30% надбавку до пенсії як «дитині війни». Свої вимоги обґрунтовує тим, що  він народився 1940 р., відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитини війни». Згідно із ст. 6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем така допомога йому не виплачується в повному обсязі.

Позивач просив визнати дії  Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки протиправними. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки нараховувати та  виплачувати недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»починаючи  з 29.09.2010 року.  Стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Справа розглядається, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, без проведення судового засідання.

Відповідач  свої заперечення проти позову у встановлений законом строк не надав.

Оцінивши  повідомлені позивачем обставини, дослідивши  докази по справі у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Відповідно  до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення  Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.     

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.     

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб, які втратили працездатність  встановлений у розмірах: з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено , що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік , що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

З урахуванням вимог   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI,   з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.     

Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001, постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року передбачено, що  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.   

Пунктом  1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду  України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.     

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.     

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.     

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі  м. Горлівки по не виконанню приписів статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне  нарахування та отримання доплати до пенсії і  тому, слід  зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  Центрально-Міському  районі  міста  Горлівки Донецької області  здійснити  нараховування  та  виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни  з 29.09.2010 року  відповідно до вимог статті 6  Закону України   «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням  фактично проведених виплат.     

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження підлягають негайному виконанню.

Відповідно до п.34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93, органи Пенсійного фонду України звільняються від сплати державного мита.   

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями  Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, і від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008,  ст. ст. 2, 70, 71,160,161,162,163,183-2,186,256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки про визнання  діяння противоправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як «дитині війни»- задовольнити.   

Визнати дії  Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському  районі  м. Горлівки щодо не нарахування та не  виплати  ОСОБА_2  надбавки до пенсії, що передбачена ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  з 29.09.2010 року  протиправними.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у  Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області  нараховувати та  виплачувати підвищення до пенсії ОСОБА_2  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з  29.09.2010 року з  урахуванням  фактично проведених виплат.   

Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_2  витрати по  сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                              С.  Б.  Тарасенко