Справа № 2-82/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 року                                                                      смт. Гусятин

Гусятинський районний суд Тернопільської області                                         

                 в складі: головуючого суду               Лисюк І.О

                       при секретарі                                     Федорів О.П.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 до Коцюбинської сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача управління Держкомзему в Гусятинському районі про визнання протиправними, неправомірними та недійсними рішень та бездіяльності Коцюбинської сільської ради,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1950 року по 2009 рік її сім’ї і їй, в тому числі, на праві постійного користування належить земельна ділянка, загальною площею 0, 50 га (0,25 для житлової забудови, 0,25 –для ведення особистого селянського господарства), що розташована за адресою АДРЕСА_1. Крім того, більше 20 років її сім’я добросовісно, відкрито і безперервно користується земельною ділянкою, площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства. 26 вересня 2008 року новим власником будинковолодіння стала донька позивача –ОСОБА_3 згідно договору дарування. Як стало відомо позивачу рішеннями ради відмінено  рішення про передачу їй у власність земельної ділянки, площею 0,50 га., яка розміщена біля житлового будинку по АДРЕСА_1 в тому числі 0,25 га. –для обслуговування та будівництва жилого будинку, 0,25 га –для ведення особистого селянського господарства, а також відмовлено в передачі в приватну власність доньці (ОСОБА_3) земельної ділянки, площею 0,48 га, яка була в користуванні позивача у зв’язку з наданням цієї ділянки для суспільних потреб. Вважає рішення ради протиправними, оскільки вона (позивач) є добросовісним землекористувачем, від зазначеної земельної ділянки не відмовлялась, усної чи письмової згоди на вилучення не давала, вказану земельну ділянку в порядку, передбаченому чинним законодавством у неї не вилучали.

В процесі розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, просить суд визнати незаконними бездіяльність Коцюбинської сільської ради, рішення сесії Коцюбинської сільської ради та Державний акт на право користування земельною ділянкою в частині, що стосується спірної земельної ділянки.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги ОСОБА_2, представник відповідача Коцюбинської сільської ради ОСОБА_5 позовних вимог не визнав, подавши заперечення на позов, в яких, зокрема, посилається на те, що згідно рішення сесії Коцюбинської сільської ради № 100 від 25.01.2008 року позивачу передано у власність земельну ділянку, площею 0,50 га., яка розміщена біля житлового будинку по АДРЕСА_1 в тому числі 0,25 га. –для обслуговування та будівництва жилого будинку, 0,25 га –для ведення особистого селянського господарства.

Вказане рішення відмінено рішенням сесії від 18.12.2008 року № 158 у зв’язку із зміною власника об’єкта нерухомості (на підставі договору дарування) та з ініціативи ОСОБА_2

Щодо вимог позивача про правомірність користування земельною ділянкою, площею 0,73 га., вважає, що спадкодавець ОСОБА_6 не мала права власності на спірну земельну ділянку, таких прав не мала і позивач, що підтверджується договором дарування  від 26.09.2008 року. Вважає, що фактично землекористувачем спірної земельної ділянки, зокрема її частки, площею 0,25 га., є ОСОБА_3, яка користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення Коцюбинської сільської ради від 11 липня 2009 року № 204 та самовільно зайнятою земельною ділянкою, площею 0,48 га., яка використовується ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

У зв’язку з вищевикладеним вважає позов ОСОБА_2 безпідставним.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оспорювані позивачем рішення сесії Коцюбинської сільської ради приймались згідно чинного земельного законодавства та в межах компетенції сесії ради.

Щодо рішення сесії ради № 158 від 18.12.2008 року про відміну рішення № 100 від 25.01.2008 року, то зазначене рішення ради приймалось з ініціативи позивача, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачем згідно рішення Гусятинського районного суду від 27.01.2006 року успадковано домоволодіння за адресою: с. Чагарі, АДРЕСА_1 Гусятинського району Тернопільської області (а.с. 114).

Рішенням п’ятої сесії Коцюбинської сільської ради № 100 від 25.01.2008 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, площею 0,50 га., яка розміщена по АДРЕСА_1 т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,25 га. –для ведення особистого селянського господарства (а.с. 21).

Як вбачається із змісту договору дарування від 26.09.2008 року ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: с. Чагарі, АДРЕСА_1.

 Відповідно до п. 11 Договору Дарувальник ствердила, що земельна ділянка на якій розташовано відчужуваний житловий будинок не є її власністю, державний акт про право власності на земельну ділянку не видавався (а.с. 14).

Як встановлено в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи 18 грудня 2008 року рішенням 21 сесії п’ятого скликання Коцюбинської сільської ради № 158 «Про відміну рішення №100 від 25.01.2008 року»за ініціативою позивача ОСОБА_2 у зв’язку з оформленням договору дарування та зміною власника житлового будинку в АДРЕСА_1 відмінено рішення № 100 чотирнадцятої сесії Коцюбинської сільської ради від 25.01 2008 року щодо передачі позивачу у власність земельної ділянки, площею 0,50 га, в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд –0,25 га та для ведення особистого селянського господарства –0,25 га. (а.с.23).

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.09 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Як вбачається із змісту пояснень сторін саме за згодою (з ініціативи) ОСОБА_2 розглядалось на сесії ради та було прийнято рішення про відміну рішення № 100 від 25.01.2008 року.

Зазначені обставини встановлені також рішенням Гусятинського районного суду від 11 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Коцюбинської сільської ради про скасування рішення сесії та зобов’язання вчинити певні дії згідно якого, зокрема, «..свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила… в 2008 році в зв’язку з даруванням житлового будинку по АДРЕСА_1 доньці ОСОБА_3, з її ініціативи було відмінено сесією рішення №100 від 25.01.2008 року про передачу їй у власність земельної ділянки, розміром 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства –0,25 га».

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та недійсним рішення Коцюбинської сільської ради № 158 від 18 грудня 2008 року не підлягають до задоволення, оскільки відповідач приймав рішення в межах своєї компетенції за згодою позивача, і позивачем не доведено протилежне.

Не підлягають до задоволення і позовні вимоги про визнання протиправним і недійсним рішення сесії Коцюбинської сільської ради № 96 від 25 січня 2008 року в частині вилучення земельної ділянки у зв’язку із смертю землекористувача ОСОБА_6, загальною площею 0,50 га, що знаходиться за адресою с. Чагарі, АДРЕСА_1, оскільки Коцюбинська сільська рада, прийнявши зазначене рішення і вилучивши земельну ділянку рішенням № 100 від 25.01.2008 року передала зазначену земельну ділянку у власність ОСОБА_2

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися  до  суду  за  захистом   своїх   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що в даному випадку права позивача не порушено.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею, як спадкоємцем, в порядку успадкування право користування спірною земельною ділянкою, то суд прийшов до наступного.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Згідно з роз’ясненнями пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»відповідно до ст.. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах (із збереженням цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть також передаватися право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на   земельну  ділянку  посвідчується державним актом,  крім випадків,  визначених частиною другою  цієї статті.

Як встановлено в судовому засіданні спадкодавець ОСОБА_6 (після смерті якої згідно заповіту спадкувала позивач) не була власником спірної земельної ділянки, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею, як спадкоємцем, в порядку успадкування право користування спірною земельною ділянкою, загальною площею 0,73 га за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та недійсним рішення сесії Коцюбинської сільської ради № 220 від 25 листопада 2009 року «Про розгляд заяви ОСОБА_3.», оскільки згідно зазначеного рішення відповідач відмовив ОСОБА_3, а не ОСОБА_2 в передачі в приватну власність земельної ділянки, площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства і рішення не порушує прав та законних інтересів позивача. (а.с. 28).

Крім того, питання правомірності зазначеного рішення було предметом судового розгляду в справі за позовом ОСОБА_3 до Коцюбинської сільської ради про скасування рішення сесії та зобов’язання вчинити певні за розглядом якого в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

З підстав, зазначених вище не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов’язання відповідача відновити та доповнити записи в земельно-кадастровій документації (в по господарських книгах) по домоволодінню, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки як встановлено в судовому засіданні власником зазначеного житлового будинку з 26 вересня 2008 року згідно договору дарування є донька позивача –ОСОБА_3

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Коцюбинської сільської ради по несвоєчасному та неповному розгляду заяви позивача від 14 листопада 2007 року під час прийняття рішення №100 від 25 січня 2008 року, то судом встановлено наступне.

Згідно записів в по господарських книгах з 1986 року по день розгляду відповідачем зазначеної заяви ОСОБА_2 за домогосподарством, що знаходиться по. АДРЕСА_1, с. Чагарі обліковувалась земельна ділянка, загальною площею 0,50 га, яка на підставі заяви ОСОБА_2 і була передана в приватну власність останній рішенням сесії Коцюбинської сільської ради № 100 від 25.01.08 року (а.с.117-121).

На підставі викладеного в позові в цій частині слід відмовити.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність Коцюбинської сільської ради по не розгляду її заяви від 27.08.2010р. про передачу, як правомірному (належному) землекористувачу, у власність (шляхом приватизації) земельної ділянки площею 0,48га для ведення особистого селянського господарства з наступних підстав.

Судом встановлено, що момент подання заяви позивачем власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, с. Чагарі була ОСОБА_3, яка як слідує із змісту акта обстеження земельної ділянки від 12.05.09 року самовільно користується спірною земельною ділянкою, площею 0,48га для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином позивач не довела, що вона є правомірним землекористувачем.

Відносно розгляду вимог позивача про визнання протиправними та недійсними рішень сесії Коцюбинської сільської ради № 97 від 15.01.2008 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва освітньо-культурного центру», 3 199 від 26.06.09 року «Про надання дозволу на виготовлення документації по містобудівному обґрунтуванню земельної ділянки під будівництво культурно-освітнього центру в с. Чагарі», № 205 від 11.07.2009 року «Про збільшення земельної ділянки під будівництво культурно-освітнього центру», «224 від 24.12.2009 року «Про виділення земельної ділянки під будівництво освітньо-культурного центру в селі Чагарі», № 229 від 24 грудня 2009 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво освітньо-культурного центру в селі Чагарі», № 63 від 2 березня 2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в постійне користування земельної ділянки Коцюбинській сільській раді», № 290 від 14 жовтня 2010 року «Про внесення змін до рішення сесії сільської ради № 158 від 18 грудня 2008 року (а.с. 51,54,59,62,63), судом встановлено, що зазначені рішеннями права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача не порушено.

У зв’язку з цим в позові слід відмовити.

З наведених вище підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 297399 від 04.03.2011 року.

На підставі  наведеного та керуючись ст.ст.10,11, 60, 61,  209,212,214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. 15,16, 203-204, 1225 ЦК України, ст.ст. 81, 118, 119, 125, 126, 140-149, 152, 158  Земельного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» -  

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправними, неправомірними та недійсними рішень та бездіяльності Коцюбинської сільської ради відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: