Судове рішення #15640547

           

                                         Справа  № 2018/2-а-3206/11

П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

    "01" червня 2011 р.  

           Київський районний суд м. Харкова  

головуючий  - суддя                               Золотарьова Л.І.

за участю секретаря -                              Сергєєвої В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Батальйону ДПС м. Харкова та інспектора ДПС БДПС Сердюка Андрія Сергійовича про визнання неправомірними дій та скасування Постанови по справі про адміністартивне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.03.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 450,00 грн. В обґрунтування вимог посилається на те, що 16.03.2011 року, інспектор ДПС БДПС Сердюк А.С. виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, за те, що 16.03.2011 року о 09-10 год. він рухався в м. Харкові по пров. Феєрбаха- Харківська набережна, керуючи автомобілем „RENAULT CLIO SUMBOL” д/н НОМЕР_1 та проїхав лінію світлофора при забороняючому (червоному) сигналі світлофора. Зазначив, що Постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням вимог КУпАП. Вказує, що 16.03.2011 року він рухався на вказному автомобілі по пров. Феєрбаха- Харківська набережна проїхав лінію світлофора на зелене світло світлофору і був змушений зупинитись для того, щоб не скоювати аварійну ситуацію так як рухаючись з права та ліва автомобілі не дали змогу йому звільнити перехрестя. Після чого він був зупинений працівником ДАІ, який повідомив його про порушення вимог п. 16.3 Правил ПДР. При керуванні транспортним засобом він не порушував правил та не створював перешкод в русі пішоходів. Вказує, що Постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в їх сукупності, всебічно й повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    

    Відповідно до Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16 березня 2011 року, винесеної інспектором ДПС БДПС Сердюком А.С., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 450,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.

    

    В Постанові зазначено, що ОСОБА_1 16.03.2011 року, о 09-10 хв. в м. Харкові по пров. Феєрбаха- Харківська набережна, керуючи автомобілем „RENAULT CLIO SUMBOL” д/н НОМЕР_1, проїхав лінію світлофора при забороняючому (червоному) сигналі світлофора, чим порушив п. 16.3 ПДР України.     

                 

     Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є наявність події адміністративного правопорушення.  

  

  Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

  

   Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

  

   Судом встановлено, що відповідачем протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі.  

   

   Наявність події правопорушення підтверджується як складеним  інспектором ІДПС протоколом 16.03.2011 року, так і постановою про накладення адміністративного штрафу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 16.3 ПДР України та проїхав лінію світлофора при забороняючому (червоному) сигналі світлофора та був після цього притягнутий до адміністративної відповідальності працівниками ДАІ. Будь-яких  підтверджень того, що ОСОБА_1, як він зазначає в позові, не порушував правил дорожнього руху, з наданих  доказів не вбачається.   

   

   Відповідно до п. 16.3 ПДР України у разі необхідності надання переваги у русі транспортним засобам, які рухаються по дорозі яку пересікають, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачили його сигнали, а якщо вони відсутні –перед краєм пересікаємої проїзжої частини, не скоювати перепони для руху пішоходів.

   Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність на скоєні правопорушення має місце у разі порушення водіями правил дорожнього руху, а саме правил надання переваги у русі транспортним засобам, які рухаються по дорозі яку пересікають.

   

   На підставі викладеного, суд приходить до висновку про підтвердження  наявності події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та порушення ОСОБА_1 п. 16.3 ПДР України.

        

   На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що постанова № АХ1 015453 по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2011 року про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідає вимогам закону, постанова та з’ясовані в судовому засіданні обставини підтверджують наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за підстави належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.

          

   Про свою невинність в порушені правил дорожнього руху ОСОБА_1 не довів.

   На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, суд -

                            ПОСТАНОВИВ:

   В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Батальйону ДПС м. Харкова та інспектора ДПС БДПС Сердюка Андрія Сергійовича про визнання неправомірними дій та скасування Постанови по справі про адміністартивне правопорушення –відмовити.

     

   Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

       

Головуючий  -  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація