Судове рішення #15636616


Справа №22-ц-943/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яременко

Категорія - 19 Суддя-доповідач - Криворотенко


                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Криворотенка В. І.,

суддів -  Маслова  В. О.,  Таран  С. А.,

з участю секретаря –   Чуприни В.І.,

        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_1      

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Сумській області,     

про визнання недійсною угоди та зобов’язання повернути автомобіль,      

                                                             в с т а н о в и л а:

29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві приватної власності належить автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, синього кольору, державний номер НОМЕР_3. 20.03.2010 року він надав довіреність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на експлуатацію та розпорядження автомобілем. 08.06.2010 року ним була скасована вказана довіреність, про що належним чином були повідомлені ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Проте ОСОБА_3 усвідомлюючи, що зазначена довіреність скасована свідомо продав вказаний автомобіль ОСОБА_2 За таких обставин позивач просив визнати недійсною угоду купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, предметом якої є автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, номер кузова  НОМЕР_1, синього кольору, державний номер НОМЕР_3; зобов’язати ОСОБА_2 повернути зазначений автомобіль; зобов’язати  ОСОБА_3 відшкодувати йому, у разі задоволення  позовних вимог, всі кошти, які будуть сплачені ним в рахунок зняття зазначеного автомобіля з реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовано забезпечення позову згідно ухвали Роменського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року та ухвали Апеляційного суду Сумської області від 09 лютого 2011 року у вигляді заборони ОСОБА_2 відчужувати належний йому автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, синього кольору, державний номер НОМЕР_3, зареєстрованого в Роменському ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Сумській області, що зберігається по АДРЕСА_1

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 придбав автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, синього кольору,  державний номер НОМЕР_3, який був зареєстрований на нього Сумським відділом РЕР УДАІ УМВС України в Сумській області 12 листопада 2008 року (а.с. 41-42, 52).

20 березня 2010 року ОСОБА_1 довіреністю уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обміняти чи продати за ціну та на умовах на їх власний розсуд належний йому автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_3 і надав їм право представляти його інтереси в органах, підприємствах, організаціях з усіх без винятку питань пов’язаних з експлуатацією та відчуженням автомобіля. Ця довіреність посвідчена приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_6 (г.с.46-47).          

8.06.2010 року ОСОБА_1 згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8, скасував довіреність на право експлуатації та розпорядження належним йому автомобілем Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с. 105). Нотаріус надіслала листа ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 107-108).

9 серпня 2010 року ОСОБА_2 через TOB «Торговий альянс» придбав у ОСОБА_3 автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належав ОСОБА_1 і отримав, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується довідкою- рахунком (а.с.51), накладною (а.с.49).

Вказані факти правильно встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних доказів.

Вирішуючи даний спір місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, як покупець автомобіля Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, р.н. НОМЕР_3, відповідно до ст. 388 ЦК України є добросовісним набувачем, оскільки не знав про скасовану довіреність видану ОСОБА_3, а тому підстави для визнання спірного договору купівлі – продажу зазначеного автомобіля недійсним відсутні. Також місцевий суд виходив з того, що позивач не довів отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від нотаріуса заяви ОСОБА_1 про скасування доручення.

Проте з даним висновком суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину.

Заслухавши сторін, дослідивши зібрані по справі докази колегія суддів приходить до висновку, що при укладенні 9 серпня 2010 року договору купівлі-продажу автомобіля Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вказані вище вимоги не були дотримані. Продавець ОСОБА_3 не мав повноважень на продаж автомобіля у зв’язку з скасуванням довіреності власником автомобіля ОСОБА_1 8 червня 2010 року. Про скасування довіреності нотаріус ОСОБА_8 в той же день внесла реєстраційний запис в Єдиний реєстр довіреностей і направила повідомлення рекомендованим листом ОСОБА_4 і ОСОБА_3, який останні отримали 15 червня 2010 року, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 104-108). Дані докази на думку колегії суддів можуть бути покладені в основу рішення. Вони спростовують доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про те, що останні не знали про скасування довіреності. Відповідач ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_4 не довели в судовому засіданні, що поштове відправлення отримане ними від нотаріуса ОСОБА_8 було іншого змісту ніж те, що мається на а.с. 106.

Тому колегія суддів вважає, що є всі підстави для визнання вказаної угоди недійсною.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі - продажу укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 предметом якого є автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, р.н. НОМЕР_3., тобто місцевий суд не звернув уваги на те, що предметом позову є визнання правочину недійсним, а не витребування майна від добросовісного набувача, при розгляді якого й з'ясовуються обставини добросовісності чи недобросовісності набувача майна.

Таким чином, відповідно до ст. 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Такий наслідок недійсності правочину (реституція) настає незалежно від наявності вини сторін правочину в тому, що правочин є недійсним. Майно повертається лише тому, що правочин визнано недійсним і добросовісність сторони, яка набула майно за таким правочином, до уваги не береться.

Зазначених обставин справи місцевий суд не врахував та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Проте позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання ОСОБА_3 відшкодувати йому, у разі задоволення  позовних вимог, всі кошти, які будуть сплачені ним в рахунок зняття зазначеного автомобіля з реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції задоволенню не підлягають, оскільки  даних витрат позивач ще не поніс а тому відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України відсутні підстави для їх відшкодування. Проте  ОСОБА_1 після зняття з реєстрації зазначеного автомобіля не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з позовом щодо відшкодування таких витрат.

У звязку з частковим задоволенням позовних вимог і апеляційної скарги, на підставі ст. 88 ЦПК України, застосовуючи принцип пропорційності відшкодування понесених витрат розмір у задоволених вимог з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 119,70 грн. судових витрат понесених позивачем в суді першої інстанції та 337, 88 грн. в суді апеляційної інстанції.

       Керуючись ст. ст.88, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                 в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2011 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений 9 серпня 2010 р. через ТОВ «Торговий альянс» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, автомобіля Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору.

Зобов’язати  ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 автомобіль Ford Transit 2.4 TD 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний номер НОМЕР_3.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 228,79 грн. на повернення судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанції .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 228,79 грн. на повернення судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів  може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація