ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/9044/24

Провадження № 22-ц/4820/1707/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

прокурора ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2024 року (суддя Мазурок О. В.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Хмельницької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2024 року задоволено позов ОСОБА_3 . Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 584000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури і 50000 грн витрат на правову допомогу.

У позовній заяві позивач заявив про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

01 липня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення на його користь витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 20000 грн. Зазначав, що відповідно до умов договору саме у звіті про надану правничу допомогу визначалася остаточна вартість правової (правничої) допомоги, а тому доказом наданої правової допомоги є звіт від 27.06.2024. Вважає поважними причини неподання до позову та до закінчення судових дебатів у справі доказів про розмір наданої правової (правничої) допомоги. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2024 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 20000 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

Державна казначейська служба України, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати та в задоволенні заяви відмовити. Зазначає, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах. Витрати на правову допомогу можуть бути стягнуті винятково зі сторони у справі, а не з Державного бюджету України.

У відзиві ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Відповідачем у справі є держава Україна, а тому суд підставно стягнув витрат на правничу допомогу з Державного бюджету України.

У засіданні апеляційного суду представник позивача та прокурор апеляційну скаргу не визнали.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На підставі статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною і пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 3 і 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246 ЦПК України).

За матеріалами справи професійну правничу допомогу ОСОБА_3 надавав адвокат адвокатського об`єднання «ЮРКОЛЕГІЯ» Гарматюк Н. П. на підставі договору про надання правової допомоги від 25.03.2024 та ордера серії ВХ № 1069592.

Пунктами 1, 3, 5 Додаткової угоди від 25.03.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024 сторони визначили що вартість послуг Адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги від 25.03.2024 визначається Адвокатським об`єднанням в Звіті про надану правову (правничу) допомогу з розрахунку 1250 грн за одну годину роботи Адвокатського об`єднання (пункт 1).

Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню аванс в розмірі 20000 грн протягом 2 (двох) місяців з дня укладення цієї додаткової угоди шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Адвокатського об`єднання (п.3).

Остаточна вартість наданої Адвокатським об`єднанням, правової (правничої) допомоги визначається в Звіті про надану правову (правничу) допомогу, враховуючи кількість годин роботи Адвокатського об`єднання та обсяг наданої правової (правничої) допомоги в справі (п.5).

Звітом про надану правову (правничу) допомогу від 27.06.2024, визначено вид (назву) професійної правничої допомоги, її вартість, обсяг часу витраченого для надання професійної правничої допомоги, а також що остаточна вартість наданої Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024 становить 20000 грн.

Актом про надання правової (правничої) допомоги від 27.06.2024, визначено, що остаточна вартість наданої Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги становить 20000 грн. Надана правова допомога відповідає умовам договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024 та домовленостям Сторін.

Згідно з копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 25 від 15.05.2024 ОСОБА_3 сплатив Адвокатському об`єднанню «ЮРКОЛЕГІЯ» 20000 грн за надання правової (правничої) допомоги за договором про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024.

Доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів у справі, а не з Державного бюджету України не заслуговують на увагу.

За змістом частини статті 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин.

Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 ЦК України).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина 2 статті 48 ЦПК України).

На підставі частини 4 статті 58 ЦПК України держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади в межах їх компетенції через свого представника.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Відповідачем у справі є держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою стягнуто з Державного бюджету України.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, спір в якій стосується відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури, суд першої інстанції у зв`язку із задоволенням позову, підтвердженням доказами понесених витрат, розмір яких відповідає критеріям реальності та розумності, є співмірним зі складністю справи і обсягом виконаних адвокатом робіт, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення понесених витрат на правничу допомогу з Державного бюджету України.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 11.08.2022 у справі № 703/468/21.

Тому слушними з цього приводу є аргументи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають і його висновок не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.

Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта