справа № 2а-316/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2011 р. суддя Ленінського районного суду м. Луганська Кравченко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська третя особа – Головне Управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,-
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни», за винятком вже сплачених сум.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що у 2008, 2009, 2010 р.р. ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже, як вважає позивачка, відповідач порушив її права та інтереси.
Позивач до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»були внесені зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону Україна «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є діючими з 09.07.2007 р. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік»внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». А саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік». Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»призначення надбавки до пенсії особам, що мають правовий статус «дитина війни»врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня –48 грн. 10 коп., з 1 липня –48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня –49 грн. 80 коп. Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, що мають правовий статус «дитина війни»встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме –49 грн. 80 коп., що відповідає ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Надбавка у розмірі 49,8 грн. передбачена і у 2010 році. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважає, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі –Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача, в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.
Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 122 ч.4 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення №НОМЕР_1 від 22.07.2009 року (а.с.10).
Позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату їй підвищення до пенсії як особі, що має статус «дитина війни», але листом № 53/Г-15/01/44 від 17.01.2011 року їй було відмовлено в перерахунку (а.с.7).
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 віднесений до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м.Луганська, що підтверджується копією паспорта громадянина України, копією пенсійного посвідчення.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В зв’язку з цим, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд прийшов до висновку, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року. Через це суд вважає необхідним визнати права позивачки на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р. внаслідок незаконної бездіяльності відповідача. Суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати відповідача нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р.
Згідно ст. 71. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.»від 26 грудня 2008 року N 835-VI встановлено, що надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером і наділена статусом «дитина війни», за 2009 рік мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Також позивач мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1.01.2010 року по 31.12.2010 рік.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позивач звернулася до суду 19.01.2011 року. Суд вважає причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду з вимогою про виплату підвищення до пенсії як дитині війни поважною у зв’язку з тим, що позивач є людиною похилого віку та обов’язок щодо здійснення доплат та підвищень до пенсій чинним законодавством покладений на органи Пенсійного фонду України. Через це суд прийшов до висновку про необхідність поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в якій визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 46, 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законами України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп та від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 22, 69, 94, 122, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська по невиконанню з 22.05.2008 р. до 31.12.2010 року приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Луганська здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік та з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з урахуванням фактично здійсненних виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Кравченко Н.О.