ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
21.09.06р. |
|
Справа № А30/187/06 |
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити дії
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар: Ворошило О.М.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 30.05.2006 року, представник
Від відповідача: не з'явився
С У Т Ь С П О Р У:
Приватний підприємець ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ) звернувся з адміністративним позовом до Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, (м. Дніпропетровськ), яким просить зобов'язати відповідача:
- прийняти рішення про знос незаконної споруди, розташованої на земельній ділянці за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, відповідно до викопіювання (додаток №2), яка надається у користування приватному підприємцю ОСОБА_1;
- доручити уповноваженим організаціям вчинити дії по зносу незаконної споруди, розташованої на земельній ділянці за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, яка надається у користування приватному підприємцю ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у процесі здійснення земельного відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 фахівцями органів місцевого самоврядування було встановлено, що на тій самій території паном ОСОБА_3 незаконно збудовано торгівельний павільйон (шатер з банеру, як зазначено у Акті обстеження земельної ділянки в натурі від 26.10.2005 року). Позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити заходи по прийняттю рішення по ліквідації незаконного будівництва і самовільного зайняття земельної ділянки. На теперішній час на території вказаної земельної ділянки зведено тимчасовий павільйон, що перешкоджає позивачу реалізувати право на земельний відвід.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив та витребувані господарським судом документи не надав, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштове повідомлення №5954156 від 07.09.2006 року).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2006 року була проведена заміна відповідача -виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради належним відповідачем -Ленінською районною у місті Дніпропетровську радою.
Розгляд справи було відкладено з 24.07.2006 року на 05.09.2006 року, з 05.09.2006 року на 21.09.2006 року.
Клопотання про здійснення повного фіксування судового процесу представниками сторін не заявлялися.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Заслухав доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
24 березня 2005 року приватний підприємець ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, звернувся до міського голови м. Дніпропетровська Куліченка І.І. з заявою про можливість відведення земельної ділянки під розміщення торгового павільйону за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 (вх. №13/20689 від 24.03.2005 року, а.с.44).
Звернення позивача було спрямовано до Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, як органу, який здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель міста на підставі рішення Дніпропетровської міської ради „Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті”.
Проти розміщення торгового павільйону Ленінська районна у місті рада не заперечувала, про що зазначено у листі від 11.05.2004 року №2/9-346 (а.с.46)
09 вересня 2005 року Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради складено Висновок щодо місця розташування об'єкта: торгового павільйону, розташованого за адресою провулок АДРЕСА_1.
Згідно цього висновку зазначена земельна ділянка вільна від забудови, має бетонне покриття, поряд розташовані тентові споруди торговельного призначення.
За містобудівними вимогами ГоловАПУ вважає можливим пропонувати на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів у місті документи щодо тимчасового розміщення споруди торговельного павільйону на зазначеній земельній ділянці за умови позитивних висновків Державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області, міськСЕС, Дніпропетровського міського УЗР, Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей (а.с.№8).
Згідно графічних даних Державного земельного кадастру від 17.05.2005 року (запит №3776) в межах запрошуваної території земельні ділянки та права власності або користування в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська ні за ким не зареєстровано.
26 жовтня 2005 року Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів на підставі поданих приватним підприємцем ОСОБА_1 вихідних даних щодо проектування торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 проведено обстеження в натурі на місцевості та встановлено, що на земельній ділянці, яка обстежується знаходиться шатер з банеру розміром приблизно 8х4м. Виходи інженерних мереж та земельні насадження відсутні, покриття: бетонні плити.
Об'єкт розташований таким чином: південь - металевий кіоск, північ -на відстані близько одного метра -металевий кіоск. За наслідками обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) складено Акт обстеження від 26.10.2005 року (а.с.№5).
09 лютого 2006 року Комітетом земельних відносин Дніпропетровської міської ради розглянуто звернення позивача щодо зайняття гр. ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та повідомлено, що відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №34/18 від 14.07.2004 року „Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті”, повноваження по здійсненню самоврядного контролю за використанням та охороною земель покладені на виконавчі комітети районних у місті рад (лист №4/6-113 від 09.02.2006 року, а.с.№6).
22 лютого 2006 року Ленінська районна у місті рада повідомила голові комітету земельних відносин Распопову С.В., що комісією по самоврядному контролю за використанням та охороною земель 01 лютого 2006 року складений акт про порушення гр. ОСОБА_3 статті 125 Земельного кодексу України. Договір оренди на земельну ділянку закінчився 15.11.2004 року.
Позивач вважає, що відповідач не здійснює заходи по прийняттю рішення по ліквідації незаконного будівництва і самовільного зайняття земельної ділянки, що порушує його права, як особи, яка здійснює процедуру земельного відводу земельної ділянки по АДРЕСА_1, що є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Зокрема на підставі статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі й передача земельних ділянок комунальної власності громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, в якій перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до п.п.5,6 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядженням об'єктами права комунальної власності, в тому числі й розпорядження земельними ділянками (надання їх в оренду).
Згідно статті 26 зазначеного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34).
14 липня 2004 року Дніпропетровська міська рада (сесія ХХІУ скликання) прийняла рішення „Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті”, яким затвердила Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті (надалі Порядок), (а.с.84).
Компетенція виконавчих органів районних у місті рад при здійсненні самоврядного контролю за використанням та охороною земель визначена розділом ІІІ Порядку. Згідно п.3.1.1 Порядку виконавчі комітети районних у місті рад при здійсненні самоврядного контролю за використанням та охороною земель здійснюють контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, громадянами України земельного законодавства при користуванні земельними ділянками.
У разі виявлення порушень земельного законодавства виконавчі комітети складають акт, в якому фіксується порушення, і надсилають письмову пропозицію порушнику щодо усунення допущених ним порушень земельного законодавства (п.3.1.2 Порядку).
Згідно п.3.1.5 Порядку Виконавчі комітети виконують необхідні дії щодо припинення будь-яких видів будівництва, експлуатації об'єктів, що ведуться з порушенням вимог земельного законодавства, до повного усунення виявлених порушень.
Ленінською районною у місті радою звернення позивача щодо самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 було розглянуто та повідомлено голові комітету земельних відносин Распопову С.В., що комісією по самоврядному контролю за використанням та охороною земель 01 лютого 2006 року складений акт про порушення гр. ОСОБА_3 статті 125 Земельного кодексу України. Договір оренди на земельну ділянку закінчився 15.11.2004 року. Матеріали перевірки направлені до прокуратури Ленінського району. Отже, вимоги п.3.1.2 Порядку були дотримані відповідачем.
Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена статтею 211 Земельного кодексу України. Відповідно до цієї статті громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі і за: б) самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Відповідно до частини 3 статті 212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Що стосується знесення самовільно збудованої споруди, то відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування має право звернутися з позовом до суду, який може постановити рішення, яким зобов'язати особу, що здійснила самочинне будівництво, знести будівлі або споруди та привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан.
Таким чином, вирішення питання щодо знесення самовільно збудованих споруд та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться лише за рішенням суду та не відноситься до компетенції відповідача.
Крім того, суд при вирішенні спору враховує наступне. Одним із принципів діяльності органів місцевого самоврядування є принцип колегіальності і гласності.
Відповідно до статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій.
Питання щодо знесення споруди і прийняття з цього приводу відповідних рішень на засіданні ради, тобто її сесії, як колегіального органу не розглядалось і рішення за результатами розгляду цього питання сесією не приймалось. Господарський суд не має повноважень при вирішенні спорів підміняти орган місцевого самоврядування та зобов'язувати його приймати будь-які рішення.
З огляду на викладені обставини позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 94 Кодексу України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 71,87,94,98,161-163, розділом УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно
до вимог статті 163 КАС України, - 26.09.2006 року)