Справа №2-282/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 12 травня 2011 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

    головуючого – судді                        Сивоконь Т.І.

    при секретарі                              Комерзан Л.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари Одеської області справу за позовом відділу освіти Татарбунарської районної державної адміністрації  до ОСОБА_1  про повернення надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку,   

                          В С Т А Н О В И В:

   Позивач звернувся з позовом до відповідачки про повернення надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку, посилаючись на наступні обставини.

  З 25.10.2005 року, ОСОБА_1 працювала у відділі освіти Татарбунарської районної державної адміністрації на посаді заступника головного бухгалтера централізованої бухгалтерії. Наказом відділу освіти Татарбунарської РДА за №84–К від 18.05.2009 року відповідачку було звільнено за власним бажанням відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю.

   29.06.2010 року контрольно-ревізійним відділом в Татарбунарському районі контрольно-ревізійного Управління в Одеській області  була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності відділу освіти Татарбунарської РДА за період з 01.06.2008 року по закінчений звітний період 2010 року.

  За результатами перевірки КРВ в Татарбунарському районі був складений акт ревізії, згідно якого при правильності нарахування і виплатити відпускних працівникам бухгалтерії відділу освіти було встановлено порушення ч.1 ст.10 Закону України від 15.11.1996 року №504/96 ВР «Про відпустки» без проведення атестації робочих місць за умовами праці, працівникам бухгалтерії згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених Колективним договором також надавалась відпустка за роботу на персональному комп’ютері, що призвело до безпідставної виплати відпускних за 4 календарних дні за 2008-2009 р.р. ОСОБА_1 в сумі 347,79 грн.  

  Позивачем було запропоновано ОСОБА_1 в усній формі  повернути надміру виплачені кошти за додаткову відпустку в добровільному порядку, однак відповідачка не зважає на їх прохання, тому відділ освіти Татарбунарської районної державної адміністрації вимушений був звернутись із вказаним позовом.

   Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю.  

   Відповідачка позовні вимоги не визнала, пояснила, що вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно п.26 Колективного договору Татарбунарського відділу освіти на 2006-2011 рік, ухваленого на зборах трудового колективу та затвердженого керівником відділу освіти, тривалість додаткових оплачуваних відпусток, а також відпусток для працівників з ненормованим робочим днем узгоджено з профспілковим комітетом та встановлено додаткову відпустку  працівникам з ненормованим робочим днем: бухгалтерам 7 днів; працівникам які працюють на комп’ютері (бухгалтер, друкарка тощо ) 4 дні, тобто їй було правомірно надано вказану додаткову відпустку. Крім того, посилання відповідача на те, що відповідачці  безпідставно виплачена додаткова відпустка без проведення атестації робочих місць за умовами праці, неправомірні, оскільки атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Тому, вона вважає, що  виплачена їй додаткова відпустка була нарахована добровільно, і тому не підлягає поверненню.

  Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлені такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

  Із копії наказу №84-К від 18.05.2009 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти 18.05.2009 року за власним бажанням.

  З копії акту ревізії за №470-15/24 від 29.06.2010 р. (а.с.3-5) вбачається, що перевіркою КРВ в Татарбунарському районі було встановлено порушення ч.1 ст.10 Закону України від 15.11.1996 року №504/96 ВР «Про відпустки» без проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 працівникам бухгалтерії, крім відпустки відповідно до пункту другого частини першої статті 8 Закону «Про відпустки» тривалістю 7 календарних днів, згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених Колективним договором, також надавались відпустка за роботу на персональному комп’ютері, що призвело до безпідставної виплати відпускних за 4 календарних дні за 2008-2009 р.р. в сумі 5447, 90 грн., особам вказаним в додатку №29, в тому числі і відповідачці по справі(а.с.6).   

   Відповідно до копії Колективного договору Татарбунарського відділу освіти на 2006 р.-2011 р., ухваленого на зборах трудового колективу та затвердженого керівником відділу освіти (а.с.8-10), пунктом 26 вказаного договору передбачено, що тривалість додаткових оплачуваних відпусток, а також відпусток для працівників з ненормованим робочим днем узгоджено з профспілковим комітетом, встановлено додаткову відпустку  працівникам з ненормованим робочим днем: бухгалтерам 7 днів; працівникам які працюють на комп’ютері (бухгалтер, друкарка тощо ) 4 дні, кочегару - 4 дні.

  Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї…, якщо їх виплата проведена фізичною або юридично особою добровільно, за відсутності рахункової помилки і недобросовісності з боку набувача.

  Частина  перша ст.127 КЗпП України допускає  можливість відрахування з заробітної плати лише у випадках, передбачених законодавством. Власник  не вправі проводити  відрахування, якщо для цього  немає підстави, передбаченої законодавством.

   Частина  друга  ст.127 КЗпП України містить вичерпний перелік підстав,  що дають право власнику провадити відрахування із заробітної плати для погашення заборгованості  працівника перед  підприємством, установою і організацією, де вони працюють. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх  заборгованості  підприємству,  установі  і  організації,  де  вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника
або уповноваженого ним органу: а саме, для  повернення  авансу,  виданого  в  рахунок  заробітної плати; для повернення сум, зайво  виплачених  внаслідок  лічильних  помилок; для погашення невитраченого і  своєчасно  не  поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до  іншої місцевості;  на господарські  потреби,  якщо  працівник  не оспорює підстав  і  розміру  відрахування.  У  цих  випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування  не  пізніше  одного  місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості  або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

   Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до  п.26 Колективного договору Татарбунарського відділу освіти на 2006-2011 рік, ухваленого на зборах трудового колективу та затвердженого керівником відділу освіти, правомірно було надано додаткову оплачувану відпустку тривалістю 4 календарних дні, як працівнику бухгалтерії відділу освіти, яка працює на комп’ютері (бухгалтер, друкарка тощо) із нарахуванням у добровільному порядку коштів до заробітної плати в сумі 347,79 грн.

  Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 повинна повернути вказані кошти за нібито безпідставно виплачену додаткову відпустку, як таку, що виплачена без проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442  є безпідставними, оскільки згідно п.4  цього ж Порядку, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, тому вини відповідачки в цьому немає.  

   Крім того, позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили правомірність вимоги повернення із заробітної плати відповідачки вказаного надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку.

  В переліку підстав,  що дають право власнику провадити відрахування із заробітної  плати для погашення заборгованості  працівника перед підприємством, які передбачені ч.2 ст.127 КЗпП України немає підстав, які б давали право вимагати повернення надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку, крім того в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка не перебуває в трудових  відносинах з позивачем із 18.05.2009 року.

   З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги  відділу освіти Татарбунарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 по поверненню надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку є неправомірними, а тому не підлягають задоволенню.

  Керуючись ст.127 КЗпП України, ст.1215 ЦК України, ст.ст. 58-60, 213,215 ЦПК України, суд,

                           В И Р І Ш И В:

  В задоволенні позовних вимог відділу освіти Татарбунарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення надлишку виплачених коштів за додаткову відпустку відмовити.

  Стягнути із відділу освіти Татарбунарської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 120 грн.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                         Сивоконь