Справа № 2-117/2011 р.

     Р І Ш Е Н Н Я

                               І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

     03 травня 2011 року                                  Ренійський  районний  суд  Одеської  області

у складі:    головуючого  судді - Бошкова І.Д.;

за участю:                 секретаря  - Джанієвої О.А.;    

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок, -   

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, просить суд розглянути справу за її відсутності.

Позивач, ОСОБА_1, не з’явився у судове засідання, надав до суду заяву, в якій просив суд  розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч.4ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянина України –ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, вид. 08 червня 2005р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія паспорту громадянина України –ОСОБА_2, серії НОМЕР_1, вид. 23 лютого 1998р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області; копія розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 07 жовтня 2009р.; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_1, вид. 12 лютого 2008р.; копія картки фізичної особи –платника податків ОСОБА_2, вид. 22 жовтня 2002р.; технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового Фонду, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, паспорт складений 25 лютого 2008р.; договір купівлі-продажу від 15 квітня 2003р. відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та складається в цілому з одного житлового будинку, загальною площею 73,00 кв.м., житловою площею 33,50 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 663 кв.м.; копія витягу з КП «ренійське БТІ»про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серії ВАА № 672816, номер запису: 3483 в книзі: 24 від 30 квітня 2003р. з якого вбачається, що домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на формі приватної власності (1/1 частина) на підставі договору купівлі-продажу № 964 від 15 квітня 2003р. за ОСОБА_2; заява ОСОБА_2 за № 4716 від 02 червня 2011р. про розгляд справи за відсутності відповідача; заява ОСОБА_1 за № 4712 від 02 червня 2011р. про розгляд справи за відсутності позивача; квитанції про сплату держмита та ІТЗ розгляду справи.     

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2, зазначивши, що у жовтні 2009р. між ним та відповідачем, ОСОБА_2, була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої, відповідач продала, а позивач купив житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 за 41 500 грн. 07 жовтня 2009р. позивач передав відповідачу, ОСОБА_2 обумовлену суму, отримання якої підтверджується розпискою сторін, в якій зазначено, що гроші сплачені саме за купівлю нерухомості. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір у нотаріальному порядку, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивач користується придбаною нерухомістю, доглядає за її збереженням, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до колишніх власників, однак, вони від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивача не реагують. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на будинок на себе, позивачу було роз’яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину.  Враховуючи вищенаведене, позивач  вимушений  був звернутися із позовом до суду.

Згідно ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передала документи,  нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача  знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Згідно ст.220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачу –об'єкт нерухомості, яким він на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються розпискою від 07 жовтня 2009р., крім того, обставини продажу, передачі грошей сама відповідач не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивача з цього приводу відповідачем не сприймаються.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч.3ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки відповідача щодо житлового будинку та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на  будинок за позивачем.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 215, 294  ЦПК України,  ст.ст. 219-220,  328, 334, 386, 392, 657 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір купівлі-продажу від 07 жовтня 2009р., згідно із яким ОСОБА_2, продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 за 41500 (сорок одну тисячу п’ятсот) грн. на підставі розписки ОСОБА_2 від 07 жовтня 2009р. - визнати  дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Строк оскарження рішення в апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області 10 днів з дня проголошення рішення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                             Суддя:                                                                               І.Д. Бошков