_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3632/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          25 березня 2011  року                                                                                                        м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого    –    судді  Непоради М.П.                               

при секретарі   -                 Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про

розірвання шлюбу

                                     ВСТАНОВИВ:

          Сторони зареєстрували шлюб 11 лютого 1994 року у відділі ЗАГСу Київського РВК м. Одеси, за актовим записом № 115.

          Дошлюбна фамілія позивача –ОСОБА_1.

          Шлюб у сторін перший.

          Від даного шлюбу є неповнолітній син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

          Позивач просить суд розірвати шлюб, мотивуя це тим, що шлюбні відносини між сторонами не підтримуються з 2008 року. Позивач зазначила, що причиною розірвання шлюбу стало відсутність взаємопоразуміння, різність характерів, втрата почуття кохання один до одного. На перемирення і подальше подружнє життя позивач не згодна.

          У  попереднє судове засідання з’явилися позивач та відповідач.

          В попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини.

                  Відповідач позовні вимоги визнав  повністю, про що надав письмову заяву, яка залучена до матеріалів справи.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

                Згідно п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Згідно п. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам  одного з них, інтересам їх дітей, маючих істотне значення.

Як убачається із пояснень позивача, не спростовуваних і відповідачем, сторони припинили шлюбні відносини в 2008 році. У теперішній період сторони сумісного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують.  На перемирення позивач  не згодна. Відповідач також визнав, що на даний час сім’ї фактично не існує.

          Все вищезазначене свідче про те, що даний шлюб розпався, зберегти сім’ю не можливо, про що свідчить відмова позивача від примирення. Також збереження шлюбу буде суперечить інтересам  позивача та дитини,  які мають істотне значення.

           На підставі вищезазначеного збереження сім’ї стало неможливим.

          Керуючись ст.ст.  174, 213,  214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

                    Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 лютого 1994 року у відділі ЗАГСу Київського РВК м. Одеси, актовий запис № 115 –розірвати.

           При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 51 грн., позивача звільнити від сплати держмита.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :                                                                      Непорада М.  П.