Справа  № 2-а-3881/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня 2011 року     Ізмаїльський міськрайонний  суд Одеської області

                в складі : головуючого – судді Заверюхи В.О.

               при секретарі – Щербак І.П.,

                за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Ізмаїлі справу за адміністративним  позовом ОСОБА_2 до  Інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Кирильчук Геннадія Петровича, УДАІ ГУ МВС України в Миколаївської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

                                                                 В С Т А Н О В И В :

           24.03.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що він 19.03.2011 року рухався на своєму автомобілі «Toyota», д/н НОМЕР_1 по автомагістралі М-14 зі швидкістю 60-65 км/год. На 69 км автодороги М-14 в с. Федерівка його було зупинено інспектором ДПС Коблевської роти Кирильчук Г.П. за перевищення швидкості у населеному пункті. Про що було складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова Серії ВЕ1 № 092412 в справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2011 р. відповідно до якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 12.4 правил дорожнього руху України, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.  З постановою не згоден, оскільки вважає  її незаконною, прийнятою без достатніх правових підстав, за відсутністю належних доказів, із порушенням відповідних вимог діючого законодавства, накладене адміністративного штрафу необґрунтовано. Замір швидкості проводився приладом «ІСКРА-1», але ж інспектором не були використані спеціальні технічні засоби, що мають функції  відео - та фото зйомки. Не були надані докази того, що прилад вказав швидкість руху – 96 км/год. саме його автомобілю,оскільки не зазначений час фіксування швидкості. Інспектором було зауважено, що після зупинки його автомобілю вже було здійснено декілька вимірювань, тому  представити підтвердження перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті саме їм не має можливості. Вважаючи вищезазначену постанову такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права позивач просить суд її скасувати, а провадження по справі закрити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

        Представник відповідача  УДАІ ГУ МВС України в Миколаївській області належним чином був повідомлений, в судове засідання не з’явився,  надав письмове заперечення  на позов, в якому зазначає , що 19.03.2011 р. на 69 км автодороги М-14 «Одеса – Мелітополь – Новоазовськ»  Інспектором Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Кирильчук Г.П. був зупинений автомобіль «Toyota Camry », д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті в с. Федорівка, при наявності дорожнього знаку 5.45 ПДР, ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 96 км/год., перевищив встановлену швидкість руху на 36 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом «Іскра-1», серійний номер 19542. Інспектор ДПС свідчить, що на момент фіксації швидкістю руху автомобілю «Toyota Camry », д/н НОМЕР_1 , на зазначеній ділянці автодороги інших транспортних засобів, які б рухались в попутному чи в зворотному напрямку не було, що виключає можливість фіксації швидкості руху іншого транспортного засобу. Дії Інспектора під час складання протоколу та під час винесення постанови відповідають вимогам чинного законодавства. Факт вчиненого ОСОБА_2 порушення підтверджується показаннями спеціального технічного приладу – радіолокаційного вимірювача швидкості «Іскра-1», який сертифікований в Україні та пройшов чергову повірку у ДП «Миколаївстандартметрологія», протоколом про адміністративне правопорушення. У зв’язку з чим просить у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі та розглянути справу без участі представника.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

        Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ВЕ1 № 090431  19.03.2011 р. о 16-10 год. на 69 км автодороги М-14  в с. Федорівка ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Toyota Camry », д/н НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху НА 36 КМ/ГОД., рухався зі швидкістю 96 км/год., швидкість вимірювалася приладом «Іскра-1»,  чим порушив ОСОБА_2 п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Внаслідок чого інспектором Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Кирильчук Г. П. винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення Серії ВЕ 1 № 092412 від 19.03.2011 року, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

          Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховування громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні данні на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

       В судовому засіданні позивач пояснив, що він рухався зі швидкістю 60-65 км/год., встановлену швидкість руху не перевищував. Швидкість була виміряна приладом «Іскра-1», але ж інспектор не довів, що цифра на приладі відноситься саме до його автомобілю, оскільки він рухався в потоці транспортних засобів. При вимірюванні швидкості руху не використаний штатив, не використані технічні засоби. Інспектором не була надана інформація щодо того, чи пройшов він у встановленому порядку підготовку з користування приладом «Іскра-1», та чи має він кваліфікаційні навики.

         Відповідно до п. 12.4  ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

              Аналізуючи пояснення позивача ОСОБА_2, суд ставиться до них критично та вважає, що вони надані ним, для того, щоб уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки відомості, щодо обставин, що викладені в протоколі і в постанові відповідають дійсності, до того ж підтвердженні поясненнями в судовому засіданні позивачем, а також з’ясовані та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

           Керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 6, 9-11, 159-163  КАС України,-

                                                      П О С Т А Н О В И В:

      У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до  Інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївської області Кирильчук Геннадія Петровича, УДАІ ГУ МВС України в Миколаївської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

       Постанова остаточна оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                                В. О. Заверюха