Справа №  2-446/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 червня 2011 року   Петропавлівський районний суд

Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді                                                  Курочкіної О.М.

при секретарі                                                  Лукіній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацюючої дружини

                                                  ВСТАНОВИВ:          

До суду звернулася позивачка ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та непрацюючої дружини.

В позовних вимогах позивачка вказує, що 04 березня 2006 року вона уклала з відповідачем шлюб, який був  зареєстрований у виконкомі Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області по актовому запису  № 01.

Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Сімейне життя з відповідачем не склалося, вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, самій утримувати сина невзмозі, відповідач за рішенням суду виплачує першій дитині аліменти, в добровільному порядку матеріальну допомоги на утримання меншого сина не надає, хоча має змогу це робити.

Враховуючи вищезазначені обставини позивачка і змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивачка  з’явилася  позовні вимоги підтримала в повному обсязі, повідомила, що проживає окремо від чоловіка, отримує аліменти на першу доньку без затримки, на утримання сина чоловік відмовляється надавати кошти і вона його утримує тільки за рахунок соціальної допомоги, яку отримує в управлінні праці,   можливості працювати поки немає, т.я. знаходиться у відпустці по догляду за сином до трьох років.

Відповідач в судове засідання з’явився,  позовні вимоги визнав частково, повідомив, що він та позивачка не проживають разом, вона його покинула добровільно, сина вона народила без нього, він за рішенням суду виплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_3,  виплачувати аліменти в розмірі 500 гривень на утримання сина не згоден так як не працює, він сплачує кредит, постійного заробітку не має, не зловживає спиртними напоями, вважає, що дитина не його, кредит  в банку брали коли проживали однією сім’єю, а тепер він виплачує його сам.

Вислухавши позивачку, відповідача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано    04 березня 2006 року у виконкомі Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області по актовому запису  № 01, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-КИ № 123635 від 15.10.2008 року, виданою повторно вищевказаним виконкомом сільської ради.

Від шлюбу мають двох дітей: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 25.01.2011 року  виконавчим комітетом Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області по актовому запису №02.

Сторонами визнаний факт того, що відповідач сплачує аліменти на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   в сумі 300 грн. щомісячно.

Згідно довідки виконкома Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ради від 04.05.2011 року № 409 позивачка ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 разом зі своїми дітьми.

          Суд відхиляє заперечення відповідача сплачувати аліменти на сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та на дружину  в зв’язку з тим, що дружина сама його покинула та те, що він не вважає себе батьком їх спільного сина, як не обґрунтовані так як  відповідач знаючи, що він записаний в свідоцтві про народження батьком дитини до цього часу не оспорив  до суду батьківство щодо сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд також не бере до уваги, що відповідач має кредитні зобов’язання, але враховує, що він сплачує аліменти на першу дитину, а також що відповідач не має постійного місця роботи.

  Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина 1 статті 184 цього ж Кодексу передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою

Відповідно до п.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Враховуючи вищезазначені обставини та ту обставину, що позивачка згодна на зменшення аліментів на утримання сина та на своє утримання, суд дійшов висновку про зменшення позовних вимог на утримання неповнолітнього сина з 500 гривень до 300 гривень, на утримання позивачки з 500 гривень на 300 гривень.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.212-214,367 ЦПК України та ст.ст.84, 180,181,182,184 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання  дитини та непрацюючої дружини  задовольнити частково.   

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Петровське, Межівського району, Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_2, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_3, Дніпропетровської області аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень на утримання сина ОСОБА_5, 04.01.2011 р.н  щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 12.05.2011 року  і до досягнення сином повноліття.

Стягувати з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Петровське, Межівського району, Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_2, Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_3, Дніпропетровської області аліменти у  твердій грошовій сумі в розмірі 300 (триста) гривень  на її  утримання  щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 12.05.2011  року і до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до 04.01.2014 року.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 гривня та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

Суддя    О. М. Курочкіна