НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року           справа №  2/0312/392/11         м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області  під головуванням

судді                                             Федонюк С.Ю.,                                                            

при секретарі                               Навроцькій М.Р.,                                                  

з участю :

представників позивача              ОСОБА_1,ОСОБА_2,

відповідача                                   ОСОБА_3,

представника відповідача           ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за   позовом   ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6, про  стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дочки та додаткових витрат на дитину,

встановив :

          04 квітня  2011 року   ОСОБА_5  звернулася до суду з позовом до  ОСОБА_3  про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дочки  ОСОБА_6, 1992 року народження,  яка продовжує навчання, в розмірі ј частини його заробітку ,але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  та додаткових витрат на  дитину, витрачених для придбання комп»ютера та на лікування дочки.  Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що  від шлюбу з відповідачем   має дочку   ОСОБА_6   ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка  постійно  проживає з нею і   знаходиться на її утриманні. Відповідач до повноліття сплачував аліменти на утримання дочки згідно рішення суду. Однак дочка навчається на денному відділенні Київського національного лінгвістичного університету з 01 вересня 2010 року по 30 червня 2014 року, тому на час навчання потребує матеріальної допомоги від батька.  Просила стягнути з відповідача на утримання   повнолітньої доньки аліменти на час її навчання по  ј  частині його заробітку  щомісяця та половину витрат за придбаний  нею в Італії для дочки комп»ютер в сумі 3900 грн. і 2897,5 грн.за стоматологічне лікування дитини, за період з 2006 року по 2010 рік.

          До початку судового розгляду справи представники позивача змінили позовні вимоги щодо стягнення аліментів на час навчання і просили стягувати з відповідача в користь позивачки  аліменти в твердій грошовій сумі по 350 грн. щомісячно . В судовому засіданні  вони збільшили позовні вимоги, просили стягнути з відповідача в користь позивачки додаткові витрати,  пов»язані з оплатою за проживання в гуртожитку дочки в сумі 1015 грн.   

          Судом залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору повнолітню дочку ОСОБА_6

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінені позовні вимоги  підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, пояснили, що  відповідач ОСОБА_3 до повноліття дитини згідно рішення суду сплачував з вересня 2010 року аліменти на дитину по 350 грн. на місяць.  Позивач несе витрати на утримання  дочки, що пов»язане з її навчанням,    сплачує за гуртожиток, на харчування, проїзд,  на стоматологічне лікування,    на придбання літератури, ксерокопіювання,   на канцтовари.  Крім того,  позивачкою було придбано в Італії для дочки комп»ютер вартістю 780 євро, що еквівалентно 7800 грн., та вона понесла витрати за лікування дитини у стоматолога всього 5795 грн.   Відповідач  має можливість надавати допомогу своїй доньці, яка потребує цієї матеріальної допомоги у зв»язку з навчанням,    тому просили позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4  в судовому засіданні позов  визнали частково , в частині сплати аліментів у сумі по 350 грн. щомісячно та заперечили щодо стягнення з  відповідача  додаткових витрат на лікування дитини та витрат на комп»ютер. Пояснили, що  відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу дитині та сплачував  до 18-річного віку аліменти, присуджені судом у сумі по 350 грн.  Ствердили, що відповідач перебуває в іншому шлюбі і продовжує надавати допомогу дитині на навчання.  Зазначили, що останнім часом  позивачка і донька не бажають спілкуватись із відповідачем, ніхто не звертався до нього із просьбою про надання додаткової допомоги,  тому  вважають, що, враховуючи пропущення строку позовної давності  та недоведеність позивачкою  своїх вимог в суді належними доказами, просили в частині позовних вимог щодо стягнення додаткових вимог на придбання комп»ютера та за лікування    відмовити.  

Третя особа на стороні позивача повнолітня донька  ОСОБА_6  в судове засідання не з»явилася, будучи належно повідомленою про час та місце судового розгляду справи, подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала   і пояснила, що у зв»язку з навчанням   потребує матеріальної допомоги від батька.  

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ствердили, що сторони  після розірвання шлюбу проживали окремо, дочка перебувала на утриманні позивачки та її матері . Позивачка ОСОБА_5 тривалий час   перебуває на заробітках в Італії, періодично приїжджає до сім»ї, постійно передає кошти своїй матері ОСОБА_1 для потреб дитини. Свідки ствердили,що якийсь комп»ютер  позивачкою був переданий дочці  у зв»язку із її  вступом на навчання у ВУЗ, приблизно в серпні –вересні 2010 року. Однак , який саме комп»ютер та  якої вартості   був переданий дочці , свідки ствердити не можуть, оскільки в позивачки в користуванні також був комп»ютер, і як зазначила свідок ОСОБА_8, на момент її гостювання в позивачки  в Італії влітку 2009 році в неї вже був якийсь комп»ютер, котрий  вона придбала за кордоном і ним постійно  користувалась. Щодо періоду та вартості лікування дочки сторін свідки також не володіли інформацією.

          В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами розірвано  01.11.2006 року, - це  підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.4), від шлюбу сторони мають  доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження   (а.с.5).  

В суді встановлено, що  дочка постійно проживає з матір»ю та бабусею, перебуває на утриманні матері, на даний час  навчається на 1 курсі Київського лінгвістичного університету ,денної форми навчання, факультету іспанської мови з  1 вересня 2010 року до 30 червня 2014 року, що підтверджується    довідкою ВУЗу (а.с. 6 ).

Згідно копій квитанцій від 27 серпня 2010 р. та 01.02.2011 року за проживання  ОСОБА_6 в гуртожитку Київського національного лінгвістичного університету  сплачено всього 2030 грн.          

Як видно із  постанови  державного виконавця Нововолинського ВДВС  від 07.12.2010 р. (а.с.18) відповідач сплачував аліменти з 29.09.2010  року по 350 грн. щомісячно в користь позивачки на утримання доньки  до її повноліття.

Крім того, відповідачем доведено, що після повноліття дочки він продовжував добровільно надавати матеріальну допомогу по 350 грн. ,і згідно квитанцій (а.с.28) надіслав на  картковий рахунок  дочки з грудня 2010 року всього 1400 грн. на навчання дочки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов   підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб , які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_5  щодо  стягнення 2897,5 грн. за лікування дитини ОСОБА_6  та про стягнення додаткових витрат на придбання комп»ютера  для навчання дочки у сумі 3900 грн. є необгрунтованими, оскільки   довідка № 02-09 від 28.09.2010 р. підприємця ОСОБА_10 (а.с.7) не  доводить факту проведення оплати позивачкою за ортодонтичне та терапевтичне лікування дитини  позивачкою , а лише вказує, що вартість лікування  становить певну суму коштів. Позивачем та її представниками не надано жодних інших  доказів на підтвердження наявності захворювання  дитини, необхідності відповідного лікування та фактично понесених витрат на проведення лікувальних заходів  дочки.

Крім того, в суді не встановлено, що  саме той комп»ютер було придбано позивачкою для дитини, документи на який надано до матеріалів справи (а.с.8-11), оскільки показання свідків суперечать поясненням представників позивачки. Інших доказів про вартість комп»ютера, про наявність його в дочки суду не надано,  а також не заявлено відповідних клопотань про можливість надання    або витребування таких доказів.

Як передбачено ст.185 СК України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків,до кого вимога про стягнення аліментів не була подана , зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою,каліцтвом тощо).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують  матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення  двадцяти трьох років за умови, що  вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син ,які продовжують навчання.

Зі змісту ст.185 СК України випливає, що вимоги про участь у додаткових витратах батьків може бути пред»явлено  за понесені витрати до моменту виповнення повноліття дитини, тому суд задовольняє частково  позов і стягує з відповідача половину витрат на оплату за проживання в гуртожитку дитини, які були сплачені   до 11 грудня 2010 року, в сумі 400 грн.

Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки на час навчання  в сумі про 350 грн., суд задовольняє позов у цій частині і  беручи до уваги неогрунтованість позову про стягнення витрат на лікування та при дбання комп»ютера, - в цій частині позову суд відмовляє.

          Відповідно до   ст. 81 ЦПК України при зверненні до суду у справі про  стягнення аліментів не підлягають оплаті  і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення.

          Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 210, 212-215, 218  ЦПК України, ст. ст.180-182, 185,199-201 Сімейного Кодексу України, суд,-           

вирішив :

          Позов задовольнити частково.

          Стягувати з ОСОБА_3 ,  1965 року народження,    в користь  ОСОБА_5 на утримання повнолітньої дочки   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  аліменти в розмірі по 350 (триста п»ятдесят) гривень щомісячно ,  починаючи  з  04 квітня  2011 року і до 30 червня 2014 року, на час навчання  дочки .

          Стягнути з ОСОБА_3  в користь ОСОБА_5   400 ( чотириста ) гривень додаткових витрат на  дитину.

           Стягнути з  ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 51 (пґятидесяти однієї) гривні, а також 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005  в  ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 220500001 (за розгляд справи в Нововолинському міському суді Волинської області).

          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня його проголошення   до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.  

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної  скарги, якщо  апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий