Судове рішення #1561907
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 

 15 січня 2008 р.                                                                                   

№ 05-5-38/12987 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

 

Самусенко С.С. -головуючого,

 

 

Дунаєвської Н.Г.,

 

 

Плюшка І.А.,

 

розглянувши  матеріали касаційної скарги

 СПД -фізичної особи ОСОБА_1

 

на ухвалу

господарського суду міста Києва від 17 вересня 2007 року

 

у справі

№ 05-5-38/12987

 

господарського суду

міста Києва

 

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

 

до

ТОВ "Майстер і К меблі"

 

про

стягнення 56 183 грн. 71 коп.

 

В С Т А Н О В И В:

 

СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Майстер і К меблі" про розірвання договору № 29/11/05 від 29.11.2005 та стягнення 56 183 грн. 71 коп.

 

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2007 у справі № 05-5-38/12987 (суддя Власов Ю.Л.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Місцевий господарський суд, посилаючись на п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, п.36 ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2007», лист Державної судової адміністрації України № 11-1685/07 від 21.03.2007, лист Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007, вказує на неналежність платіжного документу, доданого СПД -фізичною особою ОСОБА_1 у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 

У касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2007 у справі № 05-5-38/12987, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду по суті з огляду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

СПД -фізична особа ОСОБА_1 в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі було сплачено ним 06.03.2007, а отже, до початку функціонування вказаного в оскаржуваній ухвалі рахунку, зазначеного у листі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва №04-08/745 від 17.04.2007.

 

Вищим господарським судом України ухвалою від 26.12.2007 у справі № 05-5-38/12987 порушено касаційне провадження.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників сторін в судовому засіданні касаційної інстанції не скористалися.

 

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 

Як встановлено господарським судом першої інстанції, до позовної заяви СПД -фізична особа ОСОБА_1 додав платіжний документ про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. на рахунок ДП «Судовий інформаційний центр».

Місцевий господарський суд посилається на п.36 ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2007», відповідно до якого витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднесені до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2007 в частині доходів.

Як зазначає господарський суд першої інстанції, згідно листа Державної судової адміністрації України №11-1685/07 від 21.03.2007 втирати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до державного бюджету на рахунки державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації у відповідності до територій, а не на рахунок ДП «Судовий інформаційний центр».

 

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що є неналежним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжний документ, доданий до позовної заяви СПД -фізичною особою ОСОБА_1.

При цьому, місцевий господарський суд посилається на лист Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745 від 17.04.2007, відповідно до якого витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до державного бюджету за відповідним кодом економічної класифікації, на відповідний рахунок в УДК у Шевченківському районі м. Києва.

 

Вищий господарський суд України вважає висновок місцевого господарського суду помилковим.

 

Судом встановлено, що СПД -фізичною особою ОСОБА_1 фактично було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент звернення до господарського суду із позовною заявою.

У касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1 вказує на платіжне доручення №2 із призначенням платежу -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за яким витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ним сплачено 06.03.2007, а в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд посилається на рахунок, зазначений у листі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва № 04-08/745, який датовано 17.04.2007.

Вищенаведене місцевим господарським судом не прийнято до уваги.

 

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

 

З огляду на вищевикладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про невідповідність ухвали господарського суду першої інстанції вимогам Розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню, а справа -направленню до місцевого господарського суду для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви СПД -фізичної особи ОСОБА_1 в установленому порядку.

 

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

 

ПОСТАНОВИВ:

 

          Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.09.2007 у справі № 05-5-38/12987 скасувати.

          Справу № 05-5-38/12987 направити до господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви СПД -фізичної особи ОСОБА_1.

 

Головуючий суддя                                                            С. Самусенко

 

Судді:                                                                                Н. Дунаєвська

 

          І. Плюшко         

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація