ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2007 р. |
№ 2-1302/07/10 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
Перепічая В.С. (головуючий), |
|
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. та ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. в частині забезпечення позову у справі за позовами Відкритого акціонерного товариства “Медіа Технології 2000”, Дочірнього підприємства “Кросс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр-Центр”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Юніком плюс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю “MAXNET”, третя особа -Харківська філія АКІБ “Укрсиббанк” Харківське регіональне управління про витребування майна, стягнення дивідендів, матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Медіа Технології 2000”, Дочірнього підприємства “Кросс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Прем'єр-Центр”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Юніком плюс”, Товариства з обмеженою відповідальністю “MAXNET” про зобов'язання звільнити приміщення та не чинити перешкоди у виконанні обов'язків директора та системного адміністратора |
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2006р. ВАТ “Медіа Технології 2000” пред'явило в суді позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ “MAXNET” про витребування майна і стягнення сум.
ОСОБА_1, ОСОБА_2. пред'явили в суді зустрічний позов до ВАТ “Медіа Технології 2000”, Дочірнього підприємства “Кросс” ТОВ “Прем'єр-Центр”, ТОВ “Компанія з управління активами “Юніком плюс”, ТОВ “MAXNET” і просили суд визнати недійсним і скасувати рішення загальних зборів.
У подальшому ОСОБА_1, у порядку ст. 31 ЦПК України, уточнили позов і просили звільнити приміщення, де розташований виконавчий орган ТОВ “MAXNET”, та не чинити перешкод ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно, у виконанні обов'язків директора та системного адміністратора ТОВ “MAXNET”.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. (суддя Плетньов В.В.) було, зокрема, заборонено відчуження основних засобів ТОВ “MAXNET”, заборонено видавати кошти з рахунку ТОВ “MAXNET” зі зменшенням залишку на рахунку менш ніж 355000 грн., накладено арешт на майно ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на суму 355000 грн. відносно кожного.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2006р. було, зокрема, уточнено ухвалу цього ж суду від 08.12.2006р. і заборонено видавати кошти з рахунків ТОВ “MAXNET” зі зменшенням залишку на рахунку менш ніж 355000 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. оскаржили ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. (судді Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. було залишено без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. повністю та ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. в частині забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
У справі оголошувалась перерва з 31.10.2007р. на 21.11.2007р.; з 21.11.2007р. на 12.12.2007р.; з 12.12.2007р. на 26.12.2007р.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно пунктів 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК ( 1618-15 ), і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2006р. у зазначеній частині вказаним вимогам не відповідає, зокрема, не наведено ніяких обґрунтувань з приводу як необхідності, так і виду забезпечення позову, на що не звернув увагу суд другої інстанції, залишаючи її у відповідній частині без змін.
За таких обставин ухвалені судові рішення, які є предметом касаційного оскарження, не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню, а справа, виходячи з припису пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.2006р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", до Київського районного суду м. Харкова, оскільки провадження у справі, порушеній загальним судом, ще не закінчено.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007р. та ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. в частині забезпечення позову скасувати і справу передати на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук