Справа  № 2018/2-а-2052/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

    "01" червня 2011 р.   

Київський районний суд м. Харкова

у складі:головуючого –судді           Золотарьової Л.І.

за участю секретаря                     Сергєєвої В.С.,                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому зазначає, що 21 січня 2011 року Харківською обласною митницею була винесена постанова №038/80700/11  (у подальшому - «оскаржувана постанова») відповідно до якої він був визнаний винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу - 8500 грн. Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає законодавству України та порушує його права, у зв’язку з чим просить задовольнити адміністративний позов.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та пояснив суду,що вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає законодавству України з підстав її необґрунтованості та необ?єктивності розгляду справи, а викладені у постанові висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача –Харківської митниці з доводами позову не погодилась, вважає, що у діях позивача є склад порушення митних правил, що передбачений ст.355 Митного кодексу України.

Суд вислухав представників сторін, вивчив матеріали справи, оглянув адміністративну справу Харківської митниці та вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

21 січня 2011 року Харківською обласною митницею в особі першого заступника начальника митниці Дементьєва О.І. була винесена постанова №038/80700/11 відповідно до якої позивача було визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 8500 грн.

В оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що в ході проведеної Харківською обласною митницею камеральної перевірки ввезеного на митну територію України ТОВ «Світлофор»за період 2007–2010 років товару «Вироби з алюмінію - заготовка для автомобільних номерних знаків», декларування якого здійснювалося ОСОБА_1, який на той час працював представником митного брокера АТЗТ «Сінтал», було встановлено, що у графі 33 вантажних митних декларацій (ВМД), що подавалися до митного контролю та митного оформлення ОСОБА_1, вказаний товар був задекларований за кодом УКТЗЕД 7616999000 із відповідною ставкою ввізного мита –0%. Згідно з актом камеральної перевірки від 23.11.2010р. №К/0023/10/807000000/32950656 (арк.адм.с. 43-48) цей товар повинен був бути віднесений згідно УКТЗЕД до коду 8310000000, якому відповідає ставка ввізного мита –10%.

Зазначений факт Харківська обласна митниця кваліфікувала як надання митному органу ОСОБА_1 відомостей щодо коду товару як таких, що не відповідають дійсності, а його дії при заповненні ВМД як протиправні та такі, що спричинили несплату до Державного бюджету України належних податків і зборів.

Судом не можуть бути прийняті в якості доказів вини позивача посилання відповідача на заявлення ОСОБА_1 неправдивих відомостей щодо коду товару за УКТЗЕД та щодо несплати ним належних податків, виходячи з наступного.

У відповідності зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Статтею 313 МК України передбачено, що класифiкацiю товарiв, тобто вiднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифiкацiйних групувань, покладено на митнi органи, рiшення яких iз цього питання є обов'язковими для пiдприємств i громадян.

Відповідно до Порядку роботи вiддiлу номенклатури та класифiкацiї товарiв регiональної митницi, митницi, вiддiлу контролю митної вартостi та номенклатури регiональної митницi, митницi при вирiшеннi питань класифiкацiї товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України вiд 07.08.2007р. №667 та зареєстрованого у Мiнiстерствi юстицiї України 21.08.2007р. за №968/14235, виключно до  компетенцiї зазначених відділів митниці належать функції як вирiшення складних i спiрних питань класифiкацiї товарiв, якi виникають при здiйсненнi їх митного контролю, так і прийняття рiшення про визначення коду товару, тобто вiднесення товарiв до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Вказане рiшення про визначення коду товару приймається зазначеними відділами митниці на пiдставi встановлених характеристик товару, якi є визначальними для класифiкацiї товару згiдно з вимогами УКТЗЕД, та за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Вирішення питань класифікації товарів будь-якими іншими органами, у тому числі й комісією з проведення камеральної перевірки, не входить до їх компетенції, а прийняття ними рішень про визначення кодів товарів за УКТЗЕД суперечить вимогам чинного законодавства.

Судом також встановлено, що при проведенні митного контролю та митного оформлення ввезеного на митну територію України ТОВ «Світлофор»за період 2007–2010 років товару «Вироби з алюмінію - заготовка для автомобільних номерних знаків», декларування якого здійснювалося ОСОБА_1, митнi органи, приймаючи вантажнi митнi декларацiї та пропускаючи товар на митну територiю України, погоджувалися із зазначеними у них вiдомостями щодо кодів за УКТЗЕД та сплатою податків за відповідними ставками ввізного мита.

Враховуючи, що ст.17 Закону України від 05.02.1992р. №2097-ХІІ “Про Єдиний митний тариф” встановлено, що ввізне мито нараховується митним органом, а вiдповiдно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону вiд 21.12.2000р. №2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами», що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далi - Закон N 2181-III), якщо згiдно з нормами цього пункту сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податкiв не несе вiдповiдальностi за своєчаснiсть, достовiрнiсть та повноту нарахування такої суми, проте несе вiдповiдальнiсть за своєчасне i повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цiєї суми в установленому цим Законом порядку.

     Таким чином, якщо митнi органи, приймаючи вантажнi митнi декларацiї та пропускаючи товар на митну територiю України, погоджувалися з вiдомостями щодо кодів товарної номенклатури і відповідних ставок ввізного мита, зазначених декларантом, то вiдповiдно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №2181-III митниця не мала правових пiдстав для прийняття рiшення про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевiрки та на положення п.п."в" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-III, дiя якого не поширюється на митнi органи.

Статтею 319 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Оскільки вимоги щодо заявлення необхідних для митного контролю та митного оформлення відомостей про товар були додержані декларантом ОСОБА_1 у повному обсязі та відповідали вимогам митного законодавства, встановленим ст.ст. 81, 88 МК України та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997р. №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247 (зазначення відомостей, необхiдних для класифiкацiї та розпізнання товару), суд не вбачає в його діях при здійсненні декларування ознак протиправності та наявності вини в будь-якій формі.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (у подальшому - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідач заперечує проти позову, він мав доказати правомірність свого рішення –постанови у справі про порушення митних правил. Але у ході судового розгляду правомірність винесення постанови від 21.01.2011р. у справі про порушення митних правил №038/80700/11 відповідачем доказана не була.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, постанова Харківської обласної митниці від 21.01.2011р. у справі про порушення митних правил №038/80700/11 є не обґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 17, 18, 71 ч.2, 160-162, 1712 КАС України, ст.ст. 319, 394, 395 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Харківської обласної митниці від 21.01.2011р. у справі про порушення митних правил №038/80700/11 про визнання ОСОБА_1 винним в скоєнні правопорушення за статтею 355 Митного кодексу України та стягненні адміністративного  штрафу на користь держави у  розмірі 8500 (вісім тисяч п’ятсот) грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий-