Справа № 0907/2-а-397/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Пастернак І.А.
з участю секретаря Макаранюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС ВДАІ УМВС України в Тисменицькому районі старшого прапорщика міліції Ференц І.В. про визнання протиправною та скасування постанови серії АТ № 175270 від 01.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадежння по справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС ВДАІ УМВС України в Тисменицькому районі ст. прапорщика міліції Ференц І.В. про визнання протиправною та скасування постанови серії АТ № 175270 від 01.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадежння по справі.
Адміністративний позов мотивував тим, що відповідно до постанови серії АТ № 175270 від 01.08.2010 року встановлено, що позивач 01.08.2010 р близько 13 год 50 хв рухаючись автомобілем Ауді д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Івано-Франківськ — Тернопіль, рухаючись із швидкістю 115 км/год при дозволеній максимальній - 90 км/год. Швидкість руху була виміряна приладом «Радіс №2219», за що передбачена відповідальність згідно з ч.1ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
Позивач вважає, що працівник ДПС без достатніх підстав притяг його до адміністративної відповідальності не встановивши при цьому фактичних обставин справи, а виходив тільки виключно з формальних міркувань.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується, оскільки, винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
В судовому засіданні позивач пояснив, що співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки цифри на приладі «Радіс № 2219», які нібито були показаннями швидкості його автомобіля. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля неможливо, адже рухався автомобілем Ауді у потоці інших автомобілів, а отже виміряна швидкість могла належати будь-якому з автомобілів, що рухались поряд у напрямку міста Івано-Франківськ. З врахуванням згаданих обставин позивач просив позов задоволити.
Представник відповідача: ІДПС ВДАІ УМВС України в Тисменицькому районі ст. прапорщик міліції Ференц І.В. в судове засідання не з”явився з не відомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи належно був повідомлений.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії АТ № 175270 від 01.08.2010 року за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими спеціальними технічними засобами, на позивача за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП накладено штраф у розмірі 255 грн.
Відповідно до ст.254 КУпАП при скоєнні особою адміністративного правопорушення працівниками ДПС складається протокол про адміністративне правопорушення на підставі, якого виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз”яснюються його права та обов”язки передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення розпочинається зі стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. У ході таких обов'язкових дій посадова особа зобов'язана з'ясувати ряд обставин, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також, з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа, відповідно до норм ст.ст.251, 252 КУпАП, в обов'язковому порядку зобов'язана вияснити чи є достатні докази вчинення правопорушення особою, у відношенні якої ця справа розглядається та оцінити такі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Інспектором ДПС при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ч.2 ст.256 КУпАП, а саме, не внесено пояснення свідків, які могли дати свідчення, адже, при наявності свідків протокол може бути підписаний також і цими особами. Адже, відповідно до ст.65 КАС України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що належить з”ясувати у справі.
У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки, а в даному випадку це був як зазначено в протоколі та постанові прилад «Радіс», має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного засобу вимірювальної техніки, однак, співробітником ДАІ позивачу таких даних не було надано.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Вимірювальний пристрій не був встановлений стаціонарно, а співробітник ДАІ тримав його у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість зафіксована приладом збільшується.
Також, відповідач не повідомив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч.1 ст.11 вище зазначеного закону.
Працівники ДАІ мають право здійснювати фіксацію правопорушень тільки в спеціально встановленій зоні спостереження, а на вказаній дільниці шляху повинен бути встановлений знак, що вказує можливість здійснення зйомки.
Інспектором ДПС при притягненні до адміністративної відповідальності позивача не визнано винним у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення, чим було порушено вимоги ст.7 КУпАП “Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення — ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв“язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом...”.
Зазначене вказує про порушення процесуального законодавства та упередженість до позивача співробітника ДПС, який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, не представив суду заперечення на адміністративний позов, не представив доказів та не довів вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Проте, позивач звернувся до суду про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в порядку адміністративного провадження, а тому в задоволенні вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Вивчивши матеріали справи, пояснення позивача, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.69, ч.2 ст.71, ст.ст.158-163, 167 КАС України, ст.ст.7,14-1, 33,ч.1 ст.122, ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, ст.ст.10, 11 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, ч.2 п.п.2 п.12, 12.12.2 ст.12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006року, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АТ № 175270 від 01.08.2010 року по справі про адміністративне правопорушення. В решті позовних вимог — відмовити. Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Пастернак І.А.