Справа№2-а-3287/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого:   судді                               Курової О.І.

при секретарі                                           Давиденко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці  цивільну справу за адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства  ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради,      

Про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення заборгованості,

В С Т А Н ОВ И В:

             Позивач  звернувся в суд  з адміністративним позовом 11.04..2011  року до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської Ради про визнання відмови в виплаті разової щорічної допомоги на оздоровлення неправомірною та стягнення недоотриманих сум  за  2009-2010 роки.

             В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЄС1 категорії, до червня 2010 року був інвалідом 3 групи, а з червня 2010 року- інвалід  2 групи,    та згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення  в 2009 році- чотирьох мінімальних заробітних плат , а в 2010 році-   п"яти  мінімальних заробітних плат.

                Однак, за вказаний період  він отримав у січні 2011 року  за 2009 рік- 90 грн, за 2010 рік- нараховано 120 грн, а виплачено 9 грн.   

                 Не зважаючи на його звернення, відповідач в особі  УПтСЗН Совєтської районної адміністрації Макіївської міської Ради відмовляється від сплати разової допомоги в повному обсязі. Тому просить  відмову у виплаті разової щорічної допомоги визнати неправомірною та стягнути з відповідача  на його користь недоплачену суму за  2009-2010 роки.

                  В судове засідання позивач не з"явився, просив розглянути позов в його відсутності, про що надав відповідну заяву.

              Представник відповідача  в судове засідання не з”явився, написав заяву , в якій просив розглянути справу в його відсутності, позов не визнав в повному обсязі. В наданих до суду запереченнях  посилається на те, що позов не обгрунтований, оскільки відповідно до п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту населення.  Відповідно до законів, за якими встановлюються розміри мінімальної заробітної плати, Кабінету міністрів надано право застосовувати норми, які розраховують з розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України№ 562 від 12.05.2005 року„ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлений розмір щорічної  допомоги на оздоровлення за   2009 рік  у розмірі  90 грн. , в 2010 році- 120 грн.

              Суд, вивчивши матеріали справи  прийшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню   з наступних підстав.

             Так, позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 являється  учасником  ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС.  

               На підставі висновку МСЕК   від 21.06.2010 року   визнаний інвалідом 2 групи.

            На підставі ст. 48  Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання щорічної допомоги  на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яка виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

            Як вбачається з наданої відповідачем довідки, позивачу були проведені  нарахування та виплати:  за 2009 рік нараховано 90 грн у листопаді 2009 року, виплачено 26.01.2011 року - 90 грн.   За 2010 рік нараховано 120 грн. у грудні 2010 року, виплачено 27.01.2011 року - 9 грн.  

            На звернення позивача Управління праці та соціального захисту населення в Совєтському районі м. Макіївки   відмовило у виплаті різниці з підстав того, що відповідно до вимог постанови КМУ виплата щорічної допомоги на оздоровлення проводиться  у встановлених вказаними постановами розмірах, і це  послужило приводом для звернення  позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів.

             Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

               Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні  даної справи, підлягає застосуванню  ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням  розміру мінімальної  заробітної плати.      

  Згідно Закону України  “ Про  Державний бюджет України на 2011 рік" ,   з 1 січня 2011 року встановлена мінімальна заробітна плата 941 грн. і яка діяла на момент  виплати допомоги на оздоровлення.

               Зі змісту  вимог законів України на 2011 рік не вбачається будь-яких обмежень, щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації  норми ст.. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

           П.1,6 ст.92,22 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлюється законами України. Звуження змісту та обсягу прав та громадян шляхом прийняття нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається.

           Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання державою прийнятних на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 КАС України.

           Пунктом 30 ст.71 Закону України „ Про Державний Бюджет України на 2007 рік” дію абзаців 2-7 ч.4 ст. 48 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено.

 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 ухвалено рішення № 6-рп, відповідно до якого положення, зокрема п.30 ст.71 Закону України   „ Про Державний Бюджет України на 2007 рік” визнані такими, що не відповідають Конституції України / неконституційними/.

            Конституційний суд визначив, що положеннями Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов”язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

          Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

           Стосовно виплат, що здійснені відповідачем  у  2011 році  у розмірах, передбачених постановою КМУ№ 562 від 12.05.2005 року" Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доводить неправомірність застосування зазначених норм   при виплаті спірної допомоги за вищевказаний період.

          Таким чином, неправомірність дій відповідача про нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення   у 2009-2010 роках  в розмірі 90 грн.,  та 120 грн.  є очевидною.

          Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача недоотримані суми на оздоровлення за   2009-2010 роки у розмірі  8370 грн  /  941 грн х4=3764 грн + 941 грн х5=4705 грн= 8469 грн-90 грн - 9 грн./

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,20,69-72,86,158-163,167,254  Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі  22.,92 Конституції України, ст.. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  суд

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області про визнання відмови в виплаті разової допомоги  на оздоровлення неправомірною та стягнення недоотриманої суми  допомоги  на оздоровлення за  2009-2010 роки задовольнити.

           Визнати  неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської  міської ради в виплаті ОСОБА_1  разової грошової  допомоги на оздоровлення за  2009-2010 роки.

          Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіівської  міської ради на користь ОСОБА_1     8370 грн.  за рахунок коштів Державного Бюджету України.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення в Апеляційний  адміністративний суд Донецької області, через даний суд.    

Суддя:                                               Курова О.І.