Справа № 2- 20/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

                                                                   /заочне/

             11 травня 2011 року                                                                         м. Донецьк

        Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі судді Назарцевої В.О., при секретарі Клімовій С.Ю.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності недійсною, визнання недійсною реєстрацію домоволодіння у КП “БТІ м. Донецька”, визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, витребування майна у вигляді домоволодіння та документів на нього,

                                                            В С Т А Н О В И В :

      10 липня 2007 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідачів приватного нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності недійсною, визнання недійсною реєстрацію домоволодіння у КП “БТІ м. Донецька”, визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, витребування майна у вигляді домоволодіння та документів на нього,  в якому вказали, що їхній дідусь ОСОБА_7 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 і мали сина - батька позивачів ОСОБА_9,1950 року народження. В 1958 році дідусь ОСОБА_7 отримав земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку. Дідусь та бабуся за життя протягом 1958-1961 років побудували на цій земельній ділянці жилий будинок і з 1964 року були зареєстровані в ньому по час смерті. Бабусі ОСОБА_8 померла в 1989 році, а дідусь ОСОБА_7 – в 1995 році. Батько позивачів ОСОБА_9 постійно проживав у спірному будинку і після смерті свого батька фактично прийняв спадщину у вигляді спірного будинку, оскільки був в ньому зареєстрований и фактично проживав там. Про те, що дідусь ОСОБА_7 був одружений вдруге з ОСОБА_10 позивачам відомо не було і вони ніколи не бачили її у будинку дідуся за його життя та після цього. У 1998 році ОСОБА_10 померла, а у 2004 році донька померлої –ОСОБА_4 у приватного нотаріуса ОСОБА_3 Оформила на своє імья генеральну довіреність на імья ОСОБА_5 ОСОБА_5  у 2004 році звернувся до Будьоннівського райсуду м. Донецька, котрим 25 листопаду 2004 року ОСОБА_4 була визнана єдиною спадкоємницею спірного будинку. 4 грудня 2004 року батько позивачів ОСОБА_9 загинув у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1, і з цього часу звідки зникли всі документи на спірний будинок. 30 березня 2005 року відповідач ОСОБА_5 зареєстрував в КП “БТІ м. Донецька” вказане домоволодіння на імья ОСОБА_4 без свідоцтва про право власності на нього. 11 квітня 2005 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у приватного нотаріуса  укладають договір купівлі-продажу будинку на ОСОБА_4 і після смерті ОСОБА_4 власником будинку стала відповідач ОСОБА_6 Оскільки порушені їхні права, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять суд визнати довіреність за № 493915 від 23 жовтня 2004 року на імья ОСОБА_5 недійсним, визнати недійсною реєстрацію в КП “БТІ м. Донецька” будинку АДРЕСА_1 на імья ОСОБА_4, визнати недійсним договір купівлі-продажу за № 061478 від 11 квітня 2005 року на імья ОСОБА_6, визнати недійсною реєстрацію в КП “БТІ м. Донецька” на імья ОСОБА_6, забов’язати ОСОБА_6 повернути їм будинок АДРЕСА_1 в м. Донецьку та забов’язати її повернути всі документи відносно цього будинку, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 4200 грн.

       В подальшому від позивачів надійшла заява від 13 серпня 2007 року до Будьоннівського райсуду м. Донецька, відповідно до якої вони уточнили та збільшили свої позовні вимоги, а саме: просять стягнути з приватного нотаріуса на їхню користь матеріальну шкоду в розмірі 4200грн. та моральну шкоду в розмірі 31500грн.

       12 жовтня 2007 року Будьоннівський райсудом м. Донецька було винесене рішення за вказаним позовом, за яким позивачам було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

       17 травня 2008 року ухвалою Будьоннівського райсуду м. Донецька назване рішення суду було скасоване за нововиявленими обставинами.

       17 січня 2011 року від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Будьоннівського райсуду м. Донецька надійшла заява про уточнення позовних вимог, за якою позивачі просять визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку від 11 квітня 2005 року на імья ОСОБА_6, виписати виконавчий лист на примусове виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з цього будинку, визнати факт прийняття спадщини батьком позивачів ОСОБА_9, визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду./л.с.277-278/.

          2 лютого 2011 року Будьоннівським райсудом м. Донецька винесена ухвала, за якою було закрите провадження по вказаній цивільній справі в частині: виселення та виписки виконавчого листа на виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6 з будинку АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька, визнання факту прийняття спадщини їхнім батьком ОСОБА_9 будинку АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька, визнання права власності за  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на будинок АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька на підставі ст.205 ч.1 п.2 ЦПК України.

          17 січня 2011 року, від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про уточнення позовних вимог, за якою вони просять суд залишити без розгляду раніше заявлені вимоги, а саме в частині визнання довіреності на імья ОСОБА_5 недійсною, про визнання недійсним реєстрацію в КП “БТІ мю. Донецька” спірного будинку на імья ОСОБА_4, про визнання недійсною реєстрацію в КП “БТІ м. Донецька” спірного будинку на імья ОСОБА_6, про зобов’язання ОСОБА_6 повернути їм належний будинок № 24 по вул. Щепкіної в м. Донецьку, про зобов’язання ОСОБА_6 повернути їм всі документи стосовно вказаного домоволодіння, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4200 грн. /л.с.279-281/.

           2 лютого 2011 року Будьоннівським райсудом м. Донецька винесена ухвала, за якою названий позов позивачів  в частині: визнання довіреності на імья ОСОБА_5 за № ВВМ 493915 від 23 жовтня 2004 року недійсною, визнання недійсною реєстрацію за № 13029047 від 30 березня 2005 року у КП "БТІ м. Донецька" будинку АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька на імья ОСОБА_4, визнання недійсним реєстрації в КП "БТІ м. Донецька" за № 103290047 від 12 квітня 2005 року договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька  на імья ОСОБА_6, зобов'язання ОСОБА_6 повернути  жилий будинок АДРЕСА_1 в Будьоннівському р-ні м. Донецька  та документи на нього, стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4200грн., був залишений без розгляду на підставі ст.207 ч.1 п.5 ЦПК України.

          24 січня 2011 року від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення їхніх позовних вимог до відповідачів приватного нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо стягнення на їхню користь моральної шкоди у розмірі 500 тис.грн.

          2 лютого 2011 року Будьоннівським райсудом м. Донецька винесена ухвала, за якою було закрите провадження по вказаній цивільній справі в частині  відшкодування з відповідачів моральної шкоди в розмірі 500 тис.грн. на підставі ст. 205 ч.1 п.2 ЦПК України.

          Таким чином, залишилось не прийняте рішення судом по вказаному позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Донецьку на імья ОСОБА_4 за № ВСА № 061478 від 11 квітня 2005 року.

         В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також їхній представник за довіреністю ОСОБА_11. підтримали свої позовні вимоги, просять їх задовольнити і пояснили аналогічні покази, викладені вище в позовній заяві.

         Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник відповідачів ОСОБА_12 з позовом не згодні, але відповідачі та їхній представник до суду 11 травня 2011 року не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час розгляду справи, про що свідчать розписки, приєднані до матеріалів справи. Від них не надійшли заяви про розгляд справи у їхню відсутність. Тому суд вважає, що відповідачі та їхній представник не з’явились до суду з неповажних причин і суд приходить до висновку про можливість винесення заочного рішення у відсутність відповідачів.

         Заслухавши пояснення сторін, котрі вони надали в судових засіданнях до 11 травня 2011 року, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів, котрі залишились не розглянуті судом, підлягають задоволенню з наступного.

          За ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона/продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні/покупцеві/, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

        На л.с.94 до матеріалів приєднана копія договору купівлі-продажу жилого будинку,  а саме домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Донецьку  від 11 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 6209, за яким ОСОБА_5, що діяв від імені ОСОБА_4 за довіреністю від 23 жовтня 2004 року, продав вказане домоволодіння ОСОБА_6 В цьому ж договорі вказано, що цей будинок належить ОСОБА_4 на підставі рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька від 25 листопаду 2004 року.

       Згідно рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька від 25 листопаду 2004 року, дійсно за ОСОБА_4 визнане право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Донецьку/л.с.95/.

       Але, відповідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно в КП “БТІ м. Донецька” спірне домоволодіння зареєстроване за ОСОБА_4 за рішенням Будьоннівського райсуду м. Донецька від 25 жовтня 2004 року і зареєстроване було 30 березня 2005 року /л.с.97-98/.

        З викладеного свідчить, що ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності  у встановленому порядку на підставі якогось рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька, котре було винесене ще до судового рішення 25 листопаду 2004 року.

         Крім того, рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька від 25 листопаду 2004 року відмінено в повному обсязі 11 квітня 2008 року, про що свідчить ухвала Донецького Апеляційного суду /л.с.184/, в котрій вказано: суд помилково зробив висновок, що спірне домоволодіння належало гр.-ну ОСОБА_13 за його життя на підставі договору про надання йому в безстрокове користування земельною ділянкою від 26 грудня 1958 року, не перевіривши, що це домоволодіння належало на праві власності ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що спадкоємцями ОСОБА_7 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2./л.с.184/.

         Рішення Будьоннівського райсуду м. Донецька від 12 жовтня 2007 року, за яким позивачам було відмовлено у задоволенні позову, в тому числі щодо визнання недійсним вказаного вище договору купівлі-продажу жилого будинку, хвалою Будьоннівського райсуду м. Донецька від 17 травня 2008 року скасоване за нововиявленими обставинами /л.с.189/.

           Відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набу3ває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

         Таким чином, оцінюючи в сукупності викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що на цей час договір купівлі-продажу жилого будинку,  а саме домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Донецьку  від 11 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 6209, за яким ОСОБА_5, що діяв від імені ОСОБА_4 за довіреністю від 23 жовтня 2004 року, продав вказане домоволодіння ОСОБА_6, повинен бути визнаний недійсним, оскільки, згідно зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

                На підставі ст.ст. 203,215,216,655,658 ЦК України та керуючись ст.ст.208-233 ЦПК України, суд-

                                                         В И Р І Ш И В :

                 Визнати недійсним договір купівлі-продажу жилого будинку, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Донецьку  від 11 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 6209, за яким ОСОБА_5, що діяв від імені ОСОБА_4 за довіреністю від 23 жовтня 2004 року, продав вказане домоволодіння ОСОБА_6.

                Рішення може бути оскаржене позивачами до Донецького Апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії через Будьоннівський райсуд м. Донецька.

                Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами протягом 10 днів з дня отримання його копії через Будьоннівський райсуд м. Донецька.

                                                                Суддя

03.06.2011