Справа № 2-0117-565/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"16" травня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді: Асанова Е.Н., при секретарі: Терещенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, треті особи: Східне-Чорноморське державне басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Керченській міській центр зайнятості, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі – Кримазчоррибохорона), про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 28.07.2008 р. був прийнятий відповідачем на роботу на посаду старшого держінспектора відділу оперативної роботи. Наказом держкомітету рибного господарства України №29 від 29.01.2009 р. діяльність відповідача було зупинено. 06.05.2009 р. позивача було звільнено з займаної посади у зв’язку з скороченням штатів по п. 1. ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки його не було повідомлено к встановленому законом порядку про звільнення, не було запропоновано перейти на інше підприємство, він не одержав своєчасно наказ про звільнення, в його трудовій книжці відсутня запис про звільнення. Крім того, позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:
- визнати незаконним звільнення та поновити його на роботі на посаді старшого держінспектора відділу оперативної роботи;
- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у сумі 11894,96 грн.; середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати у справі.
У судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, подав письмові заперечення на позов, в яких визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 9621, 26 грн. У задоволенні решти позовних вимог просив відмовити, посилаючись на правомірність звільнення позивача.
Треті особи у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заперечень на позов, та заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлено, що наказом №259-К від 28.07.2008 р. ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого держінспектора відділу оперативної роботи «Кримазчоррибохорони» (а.с.44).
Наказом Державного комітету рибного господарства України №29 від 29.01.2009 р. припинено діяльність «Кримазчоррибохорони» (а.с.39).
27.02.2009 р. відповідач поштою направив позивачу повідомлення про те, що з 30.04.2009 р. скорочується штатна чисельність у зв’язку з реорганізацією підприємства (а.с.70,71,).
Наказом №95-К від 06.05.2009 р. позивача звільнено з займаної посади по п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штатів у зв’язку з реорганізацією підприємства (а.с. 40).
Згідно довідки про заробітну плату №26, яка видана відповідачем 26.04.2011 р., заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі позивачу з 28.07.2008 р. по 06.05.2009 р. склала 11894,96 грн. (а.с.76).
Згідно, частини 1 статті 116 та частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав
Згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Із матеріалів справи вбачається, що Наказом Державного комітету рибного господарства України №29 від 29.01.2009 р. припинено діяльність «Кримазчоррибохорони», шляхом приєднання до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.
В цей час не виконані усі дії, які передбачені ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зокрема положення частини 15 цієї норми Закону щодо державної реєстрації припинення юридичної особи. Для вирішення питань по припиненню діяльності відповідача утворена відповідна Комісія.
За таких обставин вимоги позивача про поновлення на роботі задоволенню не підлягають. Суд не приймає до уваги посилання позивача, що його не було належним чином повідомлено про звільнення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач розташований у м. Керчі, а позивач на момент звільнення проживав в Сакському районі. Повідомлення про реорганізацію підприємства та звільнення позивача відповідач направляв поштою, що підтверджується відповідними поштовими квитанціями та реєстром на відправлення замовної кореспонденції (а.с.66-71).
Оскільки вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди мають похідний характер, ці вимоги також не підлягають задоволенню. Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують заподіяння позивачу моральної шкоди.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність в його трудовій книжці відповідного запису про його звільнення, оскільки трудова книжка йому була видана 28.07.2008 р. для оформлення пенсії та до цього часу відповідачу не надана, що підтверджується розпискою та не заперечувалось позивачем у судовому засіданні. Для внесення запису про звільнення позивачу відповідач запропонував надати трудові книжку, що підтверджується листами від 08.05.2009 р. №07-9/156 та від 21.05.2009 р. №07-9/182 (а.с.66,67).
Зазначене не позбавляє позивача права для внесення в трудову книжку запису про звільнення звернутися до відповідача.
Згідно статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду про поновлення на роботі та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Враховуючі наведене, на підставі статей 21, 40, 116,117 Кодексу законів про працю України, статей 21, 22,27 Закону України «Про оплату праці», керуючись статями 10,11,60,80,88,209,212-215, 224-226, 367 Цивільного процесуального кодексу України , -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_1 11894 гривні 96 копійок (одинадцять тисяч вісімсот дев’яносто чотири гривні дев’яносто шість копійок) заборгованості по заробітній платі з відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 992 гривні підлягає негайному виконанню, з відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у дохід Держави судовій збір у сумі 118 гривень 95 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Асанов Е. Н.