Справа № 2-а-0117-4058/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
"31" травня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Асанова Е.Н., розглянувши у місті Саки в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим про зобов’язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії та виплату недотриманих сум, -
ВСТАНОВИВ:
16.02.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі та просив суд зобов’язати відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Крім того, є інвалідом IІІ групи та віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому має право на пенсію, передбачену ст. 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Поси лаючись на невідповідність розміру призначеної і виплачуваної йому пенсії розміру, встанов леного цим Законом, а також: на відмову Управління ПФУ привести його у відповідність з вимогами зазначеного Закону, позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії та нарахування позивачу державної та додаткової пенсії та зобов’язати відповідача виплатити невиплачені суми у відповідності з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- визнати право позивача на отримання державної та додаткової пенсії у відповідності до вимог з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
- допустити негайне виконання суду в межах суми платежу за 1 місць.
- поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, що підтверджується посвідченням №НОМЕР_1, витягом з акту огляду МСЕК №045715, посвідченням серії А № НОМЕР_2 від 17.04.2001р. та вкладкою до нього № НОМЕР_3.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та з 02.07.2010 року згідно заяви ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування».
14.01.2011 р. позивач звернулася до відповідача із заявою здійснити перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 27.01.2011 р. за №7/Л-8 відповідач повідомив позивача про відмову здійснити перерахунок пенсії з посиланням на недоцільність такого перерахунку у зв’язку з зменшенням розміру пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єди ного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов прожи вання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено у ст.53 того ж Закону, виплата пенсії здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Отже, вихідним критерієм обчислення розмірів державної та додаткової пенсії є розмір мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону № 1058-ІУ, на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченої ч. 1 цієї статті.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач має право на призначення державної пенсії у розмірі, не меншому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону № 796-XII, а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-XII вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також: розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Згідно положень ст. 49 Закону № 796-XII додаткова пенсія виплачується незалежно від виду отримуваної державної пенсії.
Статтею 6 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Тому відмова відповідача у перерахунку пенсій на підставі Закону № 796-XII є неправомірною.
З врахуванням дати подачі позовної заяви, порушене право позивача підлягає захисту з 01.01.2011 року в частині визнання незаконними дій відповідача та зобов’язанням здійснити перерахунок пенсії на підставі Закону № 796-XII, а в частині виплати додаткової пенсії з 16.08.2011 р.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач отримувала пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування», а із заявою про перерахунок пенсії на підставі Закону № 796-XII звернулася до відповідача 14.01.2011 р.
Враховуючі наведене, на підставі статей 19, 46, 64, 152 Конституції України, статей 49,50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , рішення Конституційного Суду України № 10 р-п/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись статтями 70, 71, 122, 160 – 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим перерахувати ОСОБА_1 державну пенсію у відповідності зі ст.ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2011 р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим з 01.01.2011 р. перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності зі статтями 49,50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням виплаченого.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим з 16.08.2010 р. по 31.12.2010 р. щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у відповідності зі ст.ст. 49, 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Сакському районі АР Крим з 16.08.2010 р. по 31.12.2010 р. нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням виплаченого.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1,70 грн..
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Адміністративного Апеляційного суду АР Крим через Сакській міськрайонний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Асанов Е. Н.