Справа №  22а-2346/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

         в складі: головуючої –судді Корніюк А.П.,

                                       суддів: Талалай О.І., П’єнти І.В.,

діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-2346 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Полонському районі на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2010 року  за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про визнання незаконною відмови у призначенні та проведенні перерахунку пенсії інваліду Чорнобильської катастрофи.

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

Позивачі звернулися до суду з позовами до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про призначення та перерахунок раніше призначених державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена ст. ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон №796-ХІІ). ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначали, що вони є інвалідами відповідно ІІІ і ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, отримують державну та додаткову пенсії, передбачені ст. ст. 50, 54 Закон №796-ХІІ, розміри яких з 25.12.2009р. не відповідають розмірам, установленим цим Законом, а УПФ відмовило привести їх у відповідність, тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2  просили визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати останнього усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки з 25 грудня 2009 року та здійснити виплату з врахуванням раніше виплачених пенсій та індексації за затримку термінів її виплати, забезпечивши її виплату в зазначених розмірах  до зміни редакції   статей 50, 54 Закону України  №796-ХІІ. Позивач ОСОБА_3 вказував, що його 11.03.2010 року визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, і з 01.10.2010 року він отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст. ст. 50, 54 Закон №796-ХІІ, розміри яких не відповідають розмірам, установленим цим Законом, а УПФ відмовило привести їх у

__________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Горщар А.Г.                                                                            Справа № 22а-2346

Доповідач: Корніюк А.П.                                                                                                              Категорія № 10.3.2

відповідність, тому просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати останнього усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки з 01.04.2010 року та здійснити виплату з врахуванням раніше виплачених пенсій та індексації за затримку термінів її виплати, забезпечивши її виплату в зазначених розмірах  до зміни редакції   статей 50, 54 Закону України  №796-ХІІ.  

Рішенням Полонського районного суду від 26 липня 2010 року позовні вимоги позивачів задоволено. Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про призначення та проведення перерахунку державної та додаткової пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до розмірів встановлених статтями 50, 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Полонському районі  здійснити перерахунок та виплату пенсії : ОСОБА_1 з 25 грудня 2009 року як інваліду ІІІ групи від захворювання, пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно, додаткову – 50% мінімальної пенсії за віком щомісячно, до часу зміни положень ст. ст. 50, 54 названого закону; ОСОБА_2 з 25 грудня 2009 року як інваліду ІІ групи від захворювання, пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком щомісячно, додаткову –75% мінімальної пенсії за віком щомісячно, до часу зміни положень ст. ст. 50, 54 названого закону; ОСОБА_3 з 01 квітня 2010 року як інваліду ІІІ групи від захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком щомісячно, додаткову –50% мінімальної пенсії за віком щомісячно, до часу зміни положень ст. ст. 50, 54 названого закону. Мінімальну пенсію за віком слід обчислювати виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого законами про Державний бюджет України на відповідні роки.  

 В апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в Полонському районі вважає вказане рішення суду необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, відмовити позивачам у задоволенні позовів, посилаючись на те, що   фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду, тому  в діях управління, яке проводило нарахування пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, немає жодних порушень законодавства. Крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати нарахування пенсій, передбачених Законом „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Сторони до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи  повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1ст.41 КАС України фіксування судового  засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

       Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.198, ст.200 КАС України за наслідками  розгляду  апеляційної скарги  на постанову суду  першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суд –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачі є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. ОСОБА_1 з 15.05.2000р. визнаний інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ОСОБА_2 –з 18.11.1997р. визнаний  інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та ОСОБА_3  - 11.03.2010р. визнаний інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

        Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд виходив з того що вони, як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 інваліди третьої групи, а яро щук В.М. –інвалід 11 групи  відповідно до  ст.50 та   ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  мають право ОСОБА_1 з 25.12.2009р.  на отримання пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, ОСОБА_2  з 25.12.2009р.  –має право на отримання пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, ОСОБА_3  з 01.04.2010р. має право на отримання пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивачів  про зобов»язання УПФ У в Полонському районі провести  перерахунок пенсії є обґрунтованими та відмова відповідача у  проведенні відповідного  перерахунку є неправомірною.

       Дані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам ст.ст.22,46 Конституції України, положенням ст.50 та ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.

       Відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до категорії І, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та особам, які є інвалідами 11 групи – у розмірі  75% мінімальної пенсії за віком.

       Статею 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що розмір пенсій для інвалідів третьої групи щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів другої групи -  восьми мінімальних пенсій за віком .

       Посилання в апеляційній скарзі на правильність нарахування позивачу пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки спростовується наведеними вимогами  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який має вищу юридичну силу та суперечить ст.22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.

Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивачів, а тому висновок суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачам пенсій: державної та додаткової  є правильним,  в тому числі у2009р. та  2010 р., оскільки положення ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в цьому періоді не скасовувалися і не змінювалися.  

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

 Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.  

 Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі залишити без задоволення.

Рішення  Полонського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча  підпис.                   Судді: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду                                         А.П. Корніюк