Справа №  22а-1203/11  

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 березня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

         в складі: головуючої –судді Корніюк А.П.,

                                       суддів: Талалай О.І., П’єнти І.В.,

діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-1203 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на рішення   Хмельницького міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року  за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький  про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії .

       Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

Позивачка  звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Хмельницький  про зобов»язання здійснити перерахунок пенсії, виплата якої передбачена ст. ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон №796-ХІІ). Позивачка  зазначала, що вона з 19.12.2006р. є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з 04.02.2010р. їй встановлена 11 група інвалідності, отримує  державну та додаткову пенсії,  однак їх розмір    не відповідає розмірам,  що установлені   Законом №796-ХІІ, а УПФУ в м. Хмельницький  відмовило привести їх у відповідність до вищевказаного Закону. А тому позивачка просила зобов’язати відповідача перерахувати та виплати їй основну пенсію  в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову –в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008р. по 04.02.2010р.; в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком –основна пенсія та у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком  з 04.02.2010р. з врахуванням  виплачених сум та нараховувати  і виплачувати пенсію у такому ж розмірі в майбутньому.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25 серпня 2010 року позов  задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому перерахувати ОСОБА_1 з 22.05.2008р. по 03.02.2010р. пенсію як інваліду 111групи від захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в

__________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Бондарчук В.В.                                                                    Справа № 22а-1203

Доповідач: Корніюк А.П.                                                                                                              Категорія № 10.3.2

розмірі  не менше шести мінімальних пенсій за віком та  додаткову пенсію  за шкоду заподіяну здоров»ю  –  в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які стратили працездатність,   із врахуванням виплачених сум.  Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому перерахувати ОСОБА_1 з 04.02.2010р. пенсію як інваліду 11групи від захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильській АЕС: державну пенсію в розмірі  не менше восьми  мінімальних пенсій за віком та  додаткову пенсію  за шкоду заподіяну здоров»ю  – в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які стратили працездатність,  із врахуванням виплачених сум.  Стягнуто з УПФ У в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 37грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення  та судовий збір в сумі 8грн.50коп. компенсовано  за рахунок держави.  

 В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому  вважає вказане рішення суду необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, відмовити позивачці у задоволенні позову, посилаючись на те, що   фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду, тому  в діях управління, яке проводило нарахування пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654, немає жодних порушень законодавства. Крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати нарахування пенсій, передбачених Законом „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Сторони до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи  повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1ст.41 КАС України фіксування судового  засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.

       Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.198, ст.200 КАС України за наслідками  розгляду  апеляційної скарги  на постанову суду  першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суд –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 19.12.2006р. визнана інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а  з 04.02.2010р. визнана інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

       Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того що вона, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та з 19.12.2006р.  інвалід третьої групи, а з 04.02.2010р. –інвалід 11 групи  відповідно до ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право з 22.05.2008р. на отримання пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, а з 04.02.2010р. –має право на отримання пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги ОСОБА_1 про перерахунок пенсії є обґрунтованими.

       Дані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам ст.ст.22,46 Конституції України, ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.

       Відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до категорії І, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та особам, які є інвалідами 11 групи – у розмірі  75% мінімальної пенсії за віком.

       Статею 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що розмір пенсій для інвалідів третьої групи щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів другої групи -  восьми мінімальних пенсій за віком .

       Посилання в апеляційній скарзі на правильність нарахування позивачу пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки спростовується наведеними вимогами  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який має вищу юридичну силу та суперечить ст.22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.

Відповідно до вимог 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав позивачки, а тому висновок суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсій : основної та додаткової  є правильним,  в тому числі у 2010 році, оскільки положення ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в цьому періоді не скасовувалися і не змінювалися.  

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

 Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення відповідно до ст. 200 КАС України.

        Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у  х  в  а  л  и  л  а :

       Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький  залишити без задоволення.

       Рішення Хмельницького міськрайонного суду  від 25 серпня  2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду                                                      А.П. Корніюк