Справа № 22ц-1605/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Корніюк А.П.,
суддів: Талалай О.І., П’єнти І.В.,
з участю секретаря: Лапко Ю.В.
відповідача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1605 за апеляційною скаргою Новоушицької селищної ради на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2011 року у справі за позовною заявою Новоушицької селищної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з самоправно зайнятої житлової квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Новоушицької селищної ради про визнання права на користування квартирою.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Новоушицька селищна рада 22.11.2010р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з самоправно зайнятої жилої квартири АДРЕСА_1, що в селищі Нова Ушиця посилаючись на те, що відповідачка без належних правових підстав самоправно зайняла спірну квартиру і на вимогу власника її не звільняє. ОСОБА_2 20.10.2011р. звернувся до суду із зустрічним позовом до Новоушицької селищної ради Новоушицького району про визнання за ним права користування квартирою АДРЕСА_1 з тих підстав, що в спірній квартирі він проживав з 1959р., матері ОСОБА_1 та члену її сім»ї ОСОБА_5 в 1984р. надано квартиру АДРЕСА_2 а спірна квартира залишилася для проживання позивача та його батька і ухвалою Новоушицького райсуду 20.01.2011р. даний позов був об»єднаний із первісним позовом. ОСОБА_2 також вказує, що в 1984р. отримав ордер на своє ім.»я на вселення в спірну квартиру, де і був зареєстрований, однак з 1983р. по 2005р. працював за контрактом в Російській Федерації і на весь час його роботи вказана квартира бронювалася, про що видавалися охоронні свідоцтва. Позивач ОСОБА_2 також вказує, що в 2005р. звернувся до компетентних органів із заявою про набуття громадянства України і 17.06.2008р. отримав Тимчасове посвідчення громадянина України, а 10.09.2009р. –паспорт громадянина України та з 2005р. по даний час проживає у спірній квартирі, однак Новоушицька селищна рада не визнає за ним право на користування спірною квартирою, а тому і ОСОБА_2 просить
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Стефанишин С.Л. Справа № 22ц-1605
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія №
визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1 31.01.2011р. представник позивача Новоушицької селищної ради збільшив свої позовні вимоги та просив суд виселити із спірної квартири ОСОБА_2, посилаючися на те, що останній без законних підстав займає зазначену квартиру, адже відсутнє рішення про надання ОСОБА_2 спірної квартири для проживання та видачу ордера на вселення і з тих же підстав охоронні свідоцтва (броня), що видавалися на ім»я ОСОБА_2 не можуть бути дійсними.
Рішенням Новоушицького районного суду від 24 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог Новоушицької селищної ради про виселення з самоправно зайнятої житлової квартири відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права на користування квартирою задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1 Стягнуто з Новоушицької селищної ради на користь ОСОБА_2 судові витрати –30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Новоушицька селищна рада з рішенням суду не погоджується, просить скасувати його і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Новоушицької селищної ради задовольнити з тих підстав, що ОСОБА_2 безпідставно було видано ордер на вселення в спірну квартиру та охоронні свідоцтва (броня), адже відсутні відповідні рішення виконкому селищної ради і дані документи не можуть бути дійсними. Апелянт також вказує, що після закінчення терміну охоронного свідоцтва 11.06.2006р. ОСОБА_2 до Новоушицької селищної ради не звертався і не надавав документів, що свідчать про користування спірною квартирою, і так як відсутнє рішення про надання спірної квартири ОСОБА_2, тому у останнього права на користування вказаною квартирою не виникало, і так як ОСОБА_2 самоправно зайняв квартиру, тому він підлягає виселенню з неї без надання іншого приміщення.
Представник Новоушицької селищної ради та ОСОБА_2 до суду не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день і час слухання справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали і просять її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно ст.58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ст.73 ЖК України жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей, бронюються при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівняні до них місцевості –на весь час дії трудового договору. Статею 75 ЖК України передбачено, що у разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або членові його сім»ї охоронне свідоцтво (броню).
Встановлено, що ОСОБА_1, її чоловік та син ОСОБА_2 з 1959р. проживали у АДРЕСА_1 потребуючи поліпшення житлових умов. Рішенням виконкому Новоушицької селищної ради народних депутатів №3 від 13.01.1984р. ОСОБА_1 та члену її сім»ї ОСОБА_5 надана квартира АДРЕСА_2 а ОСОБА_2 та його батько залишилися проживати у АДРЕСА_1 на підставі ордеру на вселення. З місця постійного проживання ОСОБА_2 вибув на роботу в район Крайньої Півночі, уклавши спеціальні трудові договори з 1983р. по 2006р. Відповідно до вимог статей 73, 75 ЖК йому рішеннями Новоушицької селищної ради народних депутатів було видано охоронні свідоцтва (бронь) на жилу площу в спірній квартирі. Також встановлено, що ОСОБА_2 постійно проводив оплату комунальних послуг за вказану квартиру та за обслуговування вказаної квартири, однак в даній квартирі не зареєстрований і Новоушицькою селищною радою оспорюється право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 Вказані обставини підтверджуються наявними у цивільній справі та дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Новоушицької селищної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та підставно задовольнив позов ОСОБА_2, визнавши а ним право користування квартирою АДРЕСА_1
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині недійсності ордеру на вселення в квартиру АДРЕСА_1 та охоронних свідоцтв ( броні) на вказану квартиру не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що дані вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції, адже згідно ч.1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Не можуть бути взято до уваги і доводи апеляційної скарги в тій частині, що з 11.06.2006р., після закінчення броні ОСОБА_2 на території Новоушицького району не значився, до виконкому селищної ради для продовження броні не звертався і втратив право користування спірним приміщенням, адже згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 20.06.2006р. проводить ремонтні роботи квартири АДРЕСА_1 (а.с.95,96), 19.04.2007р. міняє побутовий газовий лічильник ( а.с. 97) та сплачує за комунальні послуги ( а.с. 98-118,124-129).
Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Новоушицької селищної ради відхилити.
Рішення Новоушицького районного суду від 24 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: підпис. Суддя: підпис. Суддя: підпис.
З оригіналом згідно. Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк