Справа № 22ц-1090/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Шершуна В.В.,
суддів: Корніюк А.П., П’єнти І.В.,
з участю секретаря: Товкан І.І.
позивачки ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1090 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення вартості будівельних матеріалів.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що в середині червня 2003р. ОСОБА_3, без їх відома, забрав належні їм будівельні матеріали (будівельні блоки ФС-4 в кількості 60 шт., 3 плити перекриття та гаражні ворота) та до серпня 20008р. обіцяв повернути блоки, однак відмовився виконати своє зобов»язання по поверненню майна і позивачі звернулися в правоохоронні органи, однак 05.09.2008р. відносно ОСОБА_3 було відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України. Неодноразово позивачі уточнювали свої позовні вимоги і вважають, що відповідач набув майно за їх рахунок та зберігає його без достатньої правової підстави, і так як відмовляється повернути будівельні матеріали, тому зобов’язаний відшкодувати їх вартість в сумі 18720,00 грн., по 9360 грн. кожному.
Рішенням Нетішинського міського суду від 27 жовтня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вартість будівельних матеріалів в сумі 18720,00 грн. (за 60 шт. будівельних блоків), по 9360,00 грн. для кожного, що становить половину вартості будівельних матеріалів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 187,20 грн. та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Повернуто
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Кулеша Л.М. Справа № 22ц-1090
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія №
ОСОБА_1 сплачену суму коштів на оплату судового збору у більшому розмірі, в сумі 64,17 грн. У позові до ОСОБА_5 про стягнення вартості будівельних матеріалів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачі попустили строк звернення до суду та даний позов пред»явлено безпідставно. Апелянт зазначає, що дійсно позичив у позивачів саме некондиційні будівельні блоки і мав домовленість з ОСОБА_2 про повернення їх вартості, а так як ОСОБА_1 позичила у нього 1800грн. і не повернула, тому вважає, що дані кошти пішли на погашення вартості позичених некондиційних будівельних матеріалів, адже ОСОБА_1 визнає факт позики 1500грн. Апелянт також зазначає, що судом невірно оцінено покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтверджують той факт, що позичені у ОСОБА_1 некондиційні блоки були використані відповідачем саме на будівництво кафе у м.Нетішині.
Апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просять її задовільнити.
ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 просить відхилити апеляцію, а рішення Нетішинського міського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши законність і обгрунтованність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Встановлено, що ОСОБА_2 20.03.2000р. придбав 70шт. будівельних блоків ФС -4 вартістю 12600грн. Відповідач ОСОБА_3 в середині червня 2003р. без відома позивачів вивіз з їхнього домоволодіння, що в с.Кривин Славутського району Хмельницької області будівельні блоки ФС-4 в кількості 60шт., що належали позивачам на праві спільної сумісної власності подружжя та використав їх у власних потребах і обіцяв повернути до серпня 2008р., однак в серпні 2008р. відмовився від виконання зобов»язання. Також встановлено, що ОСОБА_3 визнав факт позики у позивачів та вивезення із будинковолодіння останніх некондиційних будівельних блоків. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо безпідставності заявленого позову позивачами з тих підстав, що зобов»язання по позиці будівельних матеріалів зараховано зобов»язанням по позиці у нього ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1800грн. не може бути взяті до уваги, адже, як встановлено, відповідачем, при визнані факту набуття спірних будівельних матеріалів не доведено факт укладення саме договору позикиданих будівельних матеріалів
Так, згідно положень ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної кількості речей. Відповідно до вимог ст.218 ЦК України заперечення однією із стороні факту вчинення правочину, якщо при його укладенні не було додержано сторонами письмової форми, може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами, однак рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. А згідно ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з тим, встановлено, що відповідачкою ОСОБА_5 визнано факт повернення ОСОБА_1 коштів в сумі 1500грн., які остання позичала у відповідача ОСОБА_3 Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що ОСОБА_2 не могло бути придбано кондиційні будівельні блоки по ціні 216грн. за 1шт., оскільки відповідачем дане твердження як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції ніякими доказами не спростовано, а твердження позивачів доводиться письмовими матеріалами справи, а саме: накладною №14 від 20.03.2000р. та квитанцією до прибуткового касового ордера №27 від березня 2000р. ( а.с.65,66) .
Згідно ч.1ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до положень ст.1213 ЦК України набувач зобов»язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
А тому судом першої інстанції обґрунтовано було стягнуто із відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 9360грн. кожному - вартість будівельних 60 –ти блоків ФС 4 (ФСБ 24.4.6.) загальною сумою 18720грн.
Колегією суддів не приймається до уваги і твердження апелянта в тій частині, що судом невірно оцінено докази по даній справі, адже згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
Також колегія суддів не погоджується із доводами апеляції в тій частині, що відповідачем використано для будівництва підвального приміщення кафе «Нон Стоп» саме блоки, які були ним взяті у ОСОБА_1, адже будь яких доказів даного твердження ОСОБА_3 надано не було. І покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть бути взяті до уваги з тих підстав, що вони не підтверджують достовірно обставини, що мають значення для справи. З вищевказаних підстав не може бути прийнято до уваги і висновок судової будівельно-технічної експертизи № 5-32 від 01.06.2010р., який підтверджує факт некондиційності 10–ти блоків, які використані для будівництва підвального приміщення кафе «Нон Стоп».
На думку колегії суддів позивачі не пропустили строк звернення до суду, оскільки саме в серпні 2008р. дізналися, що їхнє право порушено, адже відповідач до вказаної дати визнавав свій обо»в»язок щодо повернення будівельних блоків і лише з серпня 2008р. відмовився від його виконання, а згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Нетішинського міського суду від 27 жовтня 2010 року залишити без мін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис. Суддя: підпис. Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк